Президент США Дональд Трамп підписав меморандум про вихід Сполучених Штатів із 66 міжнародних організацій, зокрема з 31 структури Організації Об’єднаних Націй та 35 організацій поза нею. З-поміж іншого, йдеться про Венеційську комісію, Залишковий механізм міжнародних кримінальних трибуналів у Гаазі, Європейський центр з протидії гібридним загрозам, Міжнародний інститут правосуддя та верховенства права, Комісію з питань екологічного співробітництва, Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики.
Багато з цих організацій зосереджувалося на питаннях клімату, роботі, міграції та інших темах, які адміністрація Трампа класифікувала як такі, що «суперечать інтересам Сполучених Штатів».
«Американські платники податків витратили мільярди доларів на ці організації з мінімальною віддачею, тоді як вони часто критикують політику США, просувають програми, що не відповідають нашим цінностям, або марнують кошти, заявляючи про вирішення важливих проблем, але не досягаючи жодних реальних результатів. Виходячи з цих структур, президент Трамп заощаджує кошти платників податків і переорієнтовує ресурси на пріоритети політики “Америка понад усе”», — йдеться у заяві Білого дому.
У коментарі Тижню професор Middlesex University у Великій Британії, один із провідних фахівців з міжнародного права Уільям Шабас заявив, що Сполучені Штати вже й так є відносно захищеними від міжнародних трибуналів у Гаазі.
«Вони не визнають юрисдикції Міжнародного суду ООН за винятком кількох випадків, і є однією з небагатьох держав, яка зберігає застереження до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Україна колись також мала застереження до цієї Конвенції, але воно було зняте 35 років тому. Саме це дозволяє Україні подати позов проти Росії до Міжнародного суду. Через застереження США не могли навіть втрутитися на підтримку України, на відміну від понад 30 країн, які це зробили. Що стосується Міжнародного кримінального суду, то США його не визнають. Більше того, вони атакують його, погрожуючи суддям і прокурорам санкціями та кримінальним переслідуванням», — зазначив він.
За словами міжнародного правника, це рішення не створює небезпечного прецеденту для інших держав, оскільки у цьому немає нічого нового. «Історія міжнародного права значною мірою є історією небажання США взаємодіяти з міжнародними трибуналами та іншими багатосторонніми інституціями», — каже Тижню Уільям Шабас.
Для України Венеційська комісія є важливою з точки зору підтримки реформ та демократичних стандартів, євроінтеграції, захисту від політичного тиску, судової реформи та боротьби з корупцією.
«Однак Венеційська комісія є експертним органом, а не трибуналом. Вона надає корисні рекомендації державам — членам Ради Європи з питань, пов’язаних з їхніми конституціями. США брали участь у її роботі протягом багатьох років і робили свій експертний внесок. Втім, їхня відсутність не матиме жодних суттєвих наслідків. Європейські держави мають багато висококваліфікованих фахівців, і вони й надалі виконуватимуть цю роботу», — зазначає Тижню Уільям Шабас.
Він також додає, що хоч США і надавали певну технічну підтримку розслідуванням Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, скоєних Росією, однак їхня відсутність не матиме великого значення. «Розслідування триватимуть», — підкреслює правник.
Крім того, варто згадати, що одним із перших кроків Трампа після повернення на посаду у січні 2025 року став повторний вихід США з Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької угоди. За кілька тижнів потому президент США також підписав виконавчий указ про вихід Штатів із Ради ООН з прав людини та заборону будь-якого майбутнього фінансування Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям.
«Міжнародне кримінальне правосуддя, безумовно, стикається з новими викликами. Але, на мою думку, головне полягає у тому, що воно стало невід’ємною складовою глобальної відповіді на масові злочини та збройні конфлікти. І це навряд чи зміниться в найближчому майбутньому», — наголошує у коментарі Тижню Уільям Шабас.