1. Стовбурові клітини зі шкіри
Дослідникам зі США та Японії вдалося створити штучні клітини з властивостями ембріональних стовбурових клітин. Останні можуть перетворюватися на будь-які інші клітини організму і використовуватися для лікування тяжких захворювань. Однак раніше існував ризик, що імунна система пацієнта відторгне чужі стовбурові клітини. Та й використання людських ембріонів для отримання цих клітин постійно критикується за аморальність вбивства ненародженої дитини. За допомогою ретровірусів Шияну Яманакі із Університету Кіото та Джеймс Томсон з Університету Вісконсин перепрограмували клітини шкіри на 100-відсоткові копії ембріональних стовбурових клітин, з яких потім виростили клітини серцевого м’язу, нервової тканини та інших органів.
2. Карта людини
Американський вчений Крейг Вентер опублікував повну розшифровку власного генетичного коду. Вперше ці дані містять генетичну інформацію обох батьків – диплоїдний набір хромосом. Вчений фактично надав світові абсолютно всі відомості про себе як про біологічного індивіда, не залишивши жодних таємниць. Завдяки цьому вчені виявили близько 300 генів, «відповідальних» за різні захворювання. Сам Вентер з’ясував, що у його генах є інформація про гостру серцево-судинну недостатність без попереднього хронічного перебігу захворювання, яку він успадкував від батька. Тепер 60-річний вчений приймає ліки для зниження рівня холестерину в крові.
3. Найяскравіша суперзірка
Астрономи з Університету Каліфорнія та Університету Техас повідомили про найбільший космічний вибух, або супернову зірку. Вперше вдалося побачити смерть великої зірки SN 2006 gy, приблизно у 100–200 разів більшої за Сонце. Вчені вважають, що таких зірок не більше дюжини з 400 млрд, що складають Чумацький Шлях. Ця зірка потрапила до чорної дірки і вибухнула на відстані 240 млн світових років. Астрономи припускають, що спостереження за SN 2006 gy можливо стане джерелом інформації про ранні часи Всесвіту.
4. Нові види життя на Землі
Вчені продовжують знаходити нові біологічні види на планеті. Журнал Nature повідомив про відкриття 700 нових видів морських організмів, переважно хижих губок, молюсків, ракоподібних і морських хробаків. Вони живуть у водах Антарктики, на глибині від 700 до 6 000 м у місцях, що раніше вважалися непридатними для життя. Ще 24 нові види знайшли у ізольованій місцевості Суринаму: невідомі раніше 12 видів жуків, різновид мурах, 6 видів риб та 5 видів жаб, одна з яких має флюоресцентну шкіру. В Індії вчені знайшли безногу амфібію; 11 нових різновидів рослин і тварин віднайдено у центральному В’єтнамі; нова мавпа – в Уганді; кажан – на Мадагаскарі; леопард – на Суматрі та Борнео; а поблизу Тайваню – морський огірок на прізвисько «Маленька суниця».
5. Змінний серцевий клапан
Британські вчені із Королівського коледжу Лондона виростили серцевий клапан зі стовбурових клітин пацієнта, узятих із кісткового мозку. Можливо, вже за 3–5 років медики зможуть вирощувати і трансплантувати їх пацієнтам, не очікуючи імунного відторгнення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 600 тис. людей з усього світу потребуватимуть заміни серцевих клапанів у найближчих 3 роки. Зазвичай дорослим ставлять штучні клапани, а дітям – донорські, яких завжди не вистачає. Пацієнтам доводиться усе життя приймати ліки, що пригнічують імунну систему.
6. «Гарячі» сусіди по космосу
Британські вчені, які шукають планети за межами Сонячної системи (проект WASP), відкрили 3 нові планети завбільшки з Юпітер. Дві із них у Південній півкулі – WASP-4 та WASP-5 знаходяться на відстані 850 та 967 світлових років від Землі. Третя – WASP-3 розташована у Північній півкулі на відстані 727 світлових років. Ці планети обертаються так близько від своїх зірок, що їхній рік триває усього 2 дні, а температура на їхній поверхні сягає 2000°С, тому й називають їх «гарячими Юпітерами». Вчені сумніваються, що за таких умов на цих планетах можуть існувати відомі нам форми життя. Загалом вже відкрито близько 200 планет за межами Сонячної системи.
7. Гігантський птахозавр
Китайські вчені знайшли скелет величезного птахоподібного динозавра. Його відкопали у північній провінції Внутрішня Монголія. Зі слів Сю Сіна, вченого з пекінського Інституту палеонтології хребетних та палеоантропології, птахоподібний ящір за розмірами не поступався хижому тиранозавру, мав 8 м у довжину та 5 м заввишки, важив 1,4 т та був у 35 разів більший за іншого птахоподібного динозавра – каудіптерікса. Птахоящера назвали Gigantoraptor elrianensis, він мав масивний дзьоб, невеликі ноги, а, можливо, й пір’я. Жив близько 65 млн років тому. Ця знахідка спростувала уявлення вчених про те, що динозаври ставали меншими за розміром, чим більше вони еволюціонували у птахів.
8. Сучасна людина точно родом із Африки
На початку 2007 року міжнародна група вчених заявила, що виявлено перше скам’яніле свідоцтво, яке підтверджує, що сучасна людина мігрувала з Африки між 65 000 і 25 000 років тому. Вчені дослідили череп давньої людини, знайдений у місті Хомфір (Південна Африка) ще у 1952 році. Вони проаналізували пісок, що містився в черепі, і встановили час, коли жила ця людина – близько 36 000 років тому. За формою цей череп дуже нагадує черепи людей, які у ті часи жили в Європі та східних частинах Азії. Це відкриття свідчить на користь теорії, за якою сучасна людина походить з району пустелі Сахара.
9. Найстаріша тварина світу
Океанологи з Університету Бангур в Уельсі знайшли біля узбережжя Ісландії найстарішу живу істоту – молюска, який народився 405 років тому. Дізналися вони про це лише після того, як вбили молюска і порахували кільця на його раковині. Раніше вважалося, що молюски виду Arctica Atlantica живуть 200–300 років. Вчені збираються детально дослідити цих молюсків на клітинному рівні та отримати нові дані про старіння живих організмів. Загиблого в ім’я науки довгожителя назвали Міном, на честь китайської династії, котра володарювала під час його народження.
10. Криптоніт – не вигадка!
Завершає десятку наукових відкриттів історія з майже справжнім криптонітом. Раніше він існував лише у коміксах про суперменів і використовувався, щоб їх знесилити. У фільмі «Повернення Супермена» злодій Лекс Лютер викрадає з музею Метрополіс коробку зі шматком криптоніта, на якій написана наукова назва мінералу – Sodium lithium boron silicate hydroxide with fluorine. Кріс Стенлі, вчений з Лондонського музею природничих наук, вивчав невідомий раніше мінерал, знайдений у Сербії. Виявилося, що це – гідроксид силікат бора літію натрію, майже ідентичний складу вигаданого криптоніта! Новий мінерал не можуть назвати «криптонітом», бо відповідно до міжнародних правил він не має жодного відношення до газу криптон, що вже існує. Тому мінерал назвали Джадарітом (Jadarute), за місцевістю у Сербії, де його знайшли.