Надання українській православній церкві томосу про автокефалію, крім релігійного, мало значне геополітичне значення. Російська православна церква не хотіла втрачати вплив на Україну, тому російська пропаганда всіляко цьому протидіяла. І не тільки в Росії та Україні.
Громадська організація Internews Ukraine спільно з Media Diversity Institute (Вірменія), Journalism Resource Center (Грузія) та Independent Journalism Center (Молдова) провели у цих країнах моніторинг повідомлень у ЗМІ про українську автокефалію на присутність російської пропаганди. Дослідження тривало впродовж 1 вересня – 30 листопада 2018 року (текст томосу був ухвалений у Вселенському патріархаті 29 листопада).
Аналітики вибрали по два телеканали та два онлайн-ресурси в кожній країні з балансом проевропейськийх/євроскептичних і проурядових/опозиційних.
Читайте також: Звіт Комісії з міжнародної релігійної свободи США: Релігія як інструмент покарання
Україна: сайт «Страна» як рупор Кремля
В Україні досліджували великі телеканали 1+1 та 112 Україна, а також онлайн-медіа «Українська правда» і «Страна», які входять у топ-10 найбільш відвідуваних новинних сайтів за версією Інтернет-асоціації України.
«У трьох із них – 1+1, 112 Україна і «Українській правді» – було дуже мало матеріалів, меседжі яких схожі з повідомленнями російської пропаганди. В основному ці нечисленні новини – це ретрансляція заяв Московського патріархату і російських діячів, наприклад, глави МЗС РФ Сєрґєя Лаврова. Найбільше таких матеріалів було в жовтні 2018 року, коли Москва оголосила так звану релігійну війну Константинополю і закликала православні церкви інших країн її підтримати», – розповів аналітик Internews Ukraine Віталій Рибак.
За даними дослідження, на 112 Україна 86% новин про автокефалію були нейтральні, на «Українській правді» – 98%. Натомість на 1+1 31% повідомлень були позитивні чи дуже позитивні.
Водночас, на «Страні» доволі часто з’являлися повідомлення з наративами російської пропаганди: таких нарахували 38%. Варто зазначити, що цей сайт притримується проросійської позиції і у висвітленні інших тем. За словами Рибака, у вересні-жовтні 2018-го поширювалися тези «томос можуть і не дати» і «якщо б в Україні проводили референдум про необхідність автокефалії, то люди проголосували б проти». При цьому, каже він, обидва твердження спекулятивні, бо не існує соціологічних досліджень чи фактів, які б це підтверджували. Також циркулювали повідомлення про президента Петра Порошенка, який нібито дав хабар Вселенському патріарху Варфоломію.
Інші тези російської пропаганди: гоніння священників Московського патріархату, український томос спричинить розкол у православ’ї, у Московського патріархату заберуть Києво-Печерську лавру і це спричинить громадянський конфлікт, Вселенський патріархат зі Стамбула не може керувати православними церквами, бо Туреччина мусульманська країна, США керують політичними і релігійним життям України, християнство в Україні примусово насаджується націоналістами.
Читайте також: Шон Кейсі: «Взаємини президента та релігійного лідера завжди є предметом для дебатів»
Грузія: залякування автокефалією абхазької церкви
У Грузії досліджували проурядовий телеканал Імеді ТВ, опозиційний Руставі-2, а також сайти Ipress.ge та netgazeti.ge. По одному негативному щодо української автокефалії матеріалу зафіксували на Імеді ТВ і netgazeti.ge, інші – нейтральні або позитивні.
На обох каналах були випадки повторення тез російської пропаганди, але її врівноважували протилежними думками. Також пропаганда непрямо була присутня в онлайн-ЗМІ.
Експерти зафіксували такі наративи: Захід використовує Вселенський патріархат для розколу православ’я, визнання української автокефалії призведе до визнання абхазької автокефалії (Абхазія – частина Грузії, окупована Росією – Ред.).
«Російський вплив на Грузію відбувається хвилеподібно. Так було під час українського томосу, а також коли колишній голова НАТО сказав, що варто подумати про прийняття Грузії в Альянс поки що без Абхазії та Цхинвальського регіону (відомий як окупована Росією Південна Осетія – Ред.). Тоді проросійські ЗМІ в Грузії активізувалися. Російська церква дуже впливає на грузинську, і в цей період теж. Звучало, що якщо Грузія визнає український томос, то ми втратимо Абхазію. Але в реальності ми її втратили, бо вплив Католикоса (предстоятеля Грузинської православної церкви – Ред.) на неї не поширюється», – розповів представник Journalism Resource Center Нугзар Суарідзе.
Вірменія: томос як геополітика
Вірменські аналітики дослідили телеканали 1-й канал (Державне телебачення Вірменії) та Кентрон ТВ, а також онлайн-медіа news.am, lragir.am. Лише останній протягом моніторингу висвітлював українську автокефалію, опублікувавши п’ять матеріалів. Експерти зафіксували, що з усіх православних церков тут цитували тільки російську, а позиція української сторони не викладалася.
Читайте також: Віднаходження церкви
«У Вірменії тема томосу отримала найменше уваги. Це обумовлено тим, що і суспільство, і ЗМІ дещо відсторонено ставляться до того, що відбувається у православному світі. Але політичний аспект людей цікавив. Тому всі публікації, які ми знайшли, були зосереджені на епізодах, які могли зачіпати геополітичні процеси», – пояснив президент Yerevan Press Club Борис Навасардян.
За його словами, вірменські ЗМІ складно розділити на провладні й опозиційні, оскільки провладних майже немає. Решта поділяються на дві категорії: ті, що критикують владу за надмірне зближення з Росією, і ті, які критикують її за віддаленість від РФ. Відповідно вони сприймали і програш Росії в історії з українською автокефалією.
Тези, які поширювалися у Вірменії: Україна не отримає томос, оскільки Туреччина домовилася з Росією і не дозволить це Вселенському патріархату, томос – це легітимізація розколу в українській церкві, томос – помилка, його треба скасувати, щоб відновити зв’язки Константинополя з Москвою, томос – елемент руйнування концепції «русского мира».
Молдова: майже без цікавості
Три з досліджених молдовських ЗМІ – Публіка ТВ, НТВ-Молдова і jurnal.md – поширювали дуже короткі повідомлення, зазвичай із посиланням на одне джерело.
«На відміну від Грузії, ми не спостерігали великого інтересу в наших ЗМІ до томосу. За три місяці чотири ЗМІ, які ми аналізували, опублікували тільки 24 матеріали, більшість із них припадає на два медіа. Ми спостерігали, що в трьох із чотирьох медіа виходили дуже короткі замітки інформаційного характеру, зазвичай вони цитували одне джерело і не надавали довідкової інформації, історії, щоб читачі зрозуміли, про що мова. Не всі могли зрозуміти з цих новин, що відбувається, якщо до того ні разу не дивилися телевізор чи не читали новин», – розповіла виконавча директорка Independent Journalism Center Надін Ґоґу.
Водночас, сайт sputnik.md, який є підрозділом однойменного російського агентства, публікував розгорнуті матеріали, використовував більше джерел, проте, майже всі вони поширювали погляди противників автокефалії.
«У «Спутніка» ми спостерігали більше негативу відносно Київського патріархату і позитиву відносно Російської православної церкви. З іншого боку, «Публіка», яка тоді була проурядовим телебаченням, більшість інформаційних матеріалів робила нейтральними, але було кілька матеріалів із негативом до РПЦ. Цікаво було спостерігати за риторикою проросійських ЗМІ, їх тактикою. Наприклад, НТВ-Молдова, який у тому числі ретранслює російський контент, випустив за цей період тільки дві новини. Це може вказувати на те, що таким чином вони маніпулювали шляхом замовчування», – говорить експертка.
У Молдові поширювалися тези про те, що український режим діє проти власного народу, втручаючись у релігійне життя, православний світ слід об’єднати за будь-яку ціну, український томос спричинить розкол у православ’ї, а патріарх Філарет – розкольник.