Всім привіт!
За звичним ранковим горнятком капучіно під цигарку я сьогодні гортав українські соцмережі – мені завжди видається цікавим (і не менш іронічним) те, що в українців ще лишається час, терпіння та емоційні сили на те, щоб піклуватися про «Захід». Та ну, пані та панове, не хвилюйтеся, ми тут на Заході дамо собі раду. Бачте, тут всі радше стурбовані своїми боргами – або тим, де вони цьогоріч проведуть літню відпустку, а не вашими українськими долями.
І якщо хтось із вас все ще сподівається на «додатковий пакет допомоги від США» – а я про це чую там-сям у соцмережах… то вже вибачте, сумніваюся, що до грудня цього року ви можете розраховувати на щось більш-менш серйозне. І це ще якщо «пощастить». Тож, якщо європейці (тобто, європейські керманичі) надалі поводитимуться так, ніби вони малі діти, що вперше взялися побігати, то так: проблеми у вас чималі. Принаймні стосовно поставок артилерійських снарядів.
Якщо десь і можна очікувати суттєвих покращень – то це в українському секторі ІТ. Однак, про це поговоримо за іншої нагоди. І ще я не буду більше обговорювати ту терористичну атаку на Крокус сіті хол у москві, хоч скільки там буде жертв: пори те, що цей напад – цілковито огидний (як і будь-які інші зумисні атаки на цивільних будь-де), мені видається не менш огидним те, що від цього теракту тхне замовною операцією, і якщо це так, то це вже не вперше пудінгові фсб-шники вбивають сотні ні в чому не винних [отут ми б посперечалися – перекл.] російських цивільних заради власних інтересів.
Нарешті: вибачте, але я не так щоб сильно знаюся на «тероризмі» (окрім як на його «мотивації») – значно краще на «справах військових»: і от про декілька таких справ я хочу сьогодні розповісти.
Для початку, отут є гарний X-тред про українські атаки на нафтопереробні заводи та їхні наслідки (дотепер) – від Мортена Бйорна (якому я можу лише сильно подякувати, адже поза сумнівом на цю працю в нього пішло чимало часу – тому, власне, у треді є дуже корисні дані).
Відповідно:
- загальна кількість НПЗ, які вдалося виявити на росії: 37 (див. табличку нижче);
- далі – перелік ударів (а також нещасних випадків за 4 останніх роки до війни – щоб було від чого відштовхуватися, адже видається, ніби на російських НПЗ значні пожежі стаються десь раз на 200 днів);
- українські атаки на нафтопереробні заводи здійснюються хвилями, поетапно: кожен етап триває 2 тижні, далі до початку наступного 2-тижневого етапу минає десь 20 днів (проте, останнім часом оперативна фаза між двома етапами складає лише 6–7 днів).
Тим часом, дехто почав заявляти, що ця кампанія насправді має на меті підрив російських потужностей з виготовлення вибухівки, а не палива. Типу, українці намагаються завадити російському виробництву побічних продуктів – азоту, аміаку та метанолу, які також виробляють на російських НПЗ, і таким чином перерізати можливість виробництва ключових складових артилерійських снарядів та ракетних двигунів.
Однак…
Ну… аміак здебільшого виробляють із природного газу (шляхом парової конверсії метану з азоту та водню за допомогою процесу Габера–Боша), а не з сирої нафти. Водень виробляють з природного газу. Метанол – це гідрозенізований моноокис вуглецю, його отримують за допомогою природного газу та коксового вугілля… і метан у своїй переважній більшості добувають безпосередньо з-під землі. В кращому випадку у виробництві артилерійських снарядів застосовується лише мінімальна доля відповідних вторинних продуктів нафтопереробки. Тож, вибачте, але: ніт, удари Буданова по російських НПЗ не повʼязані з виробництвом боєприпасів. Вони мають насамперед економічні наслідки і не впливають на російське виробництво снарядів.
Також, виявилося, що публікація у Financial Times про «американське прохання до українців припинити бомбардування російських НПЗ» базувалася на фейковій інформації. У Вашингтоні ніхто ні про що таке не просив, і офіційний Київ категорично спростував існування таких запитів.
ПОВІТРЯНА ВІЙНА
Після кількаденної перерви кампанія Буданова з атак на російські нафтопереробні заводи з використанням БПЛА продовжилася двома новими ударами: по нафтопереробному заводу в новокуйбешивську (самарська область) та нафтосховищу в Гвардійському неподалік Сімферополя на території окупованого Криму. Наразі, повідомляють десь про 20 вибухів в районі одного лише Гвардійського.
З того, що дасть, мабуть, швидший результат: вчора ввечері ПС ЗСУ завдали удару по Севастополю, з використанням ракет Storm Shadow/SCALP-EG (або ракети «Нептун» повітряного базування). Цілили в центр звʼязку російського чорноморського флоту, розташований на вулиці Миколи Музики. Центр зазнав щонайменше двох – а може й трьох – послідовних ударів:
Інші ракети прилетіли по чомусь ще, неподалік (одну з них, однак, росіянам вдалося збити).
У інших звітах повідомляли про низку вибухів неподалік Джанкоя (значного дорожного та залізничного вузла в південно-східному Крику, де також зосереджено багато російських систем ППО), і ще про три вибухи на авіабазі Бельбек (ОНОВЛЕННЯ: наразі вже відомо про знищення одного та пошкодження ще двох літаків Су-27 під час цієї атаки; також «прилетіло» по тутешньому центру звʼязку – кількість загиблих і поранених тут сягає близько 60 осіб). З огляду на те, що ракети Storm Shadow, SCALP-EG та «Нептун» запускають за наказом Збройних сил ЗСУ (а саме повітряних сил), а не українських розвідувальних служб, то «може бути й таке», що «там» хтось краще знається на воєнних діях…
Російська «кампанія помсти» також продовжилася. Сьогодні вранці ПС ЗСУ заявили про збиття:
- 18 крилатих ракет Х-101/555
- 25 шахедів.
Поки не бачив повідомлень щодо того, скільки російських ракет таки влучили в ціль.
бєлґород (росія)
Рейди російських бойовиків під керівництвом України [ліпше називатимемо їх «повстанцями» – перекл.] на території бєлґородської області [так-званої] російської федерації, схоже, закінчилися. Ну, тобто, не схоже, що вони справді намагалися утримати якісь території – повстанці завдали ударів десь у 6–7 місцях, змусили росіян перекинути сюди окремі підрозділи з території України – і потім відступили. Разом з тим, українці продовжують бити по цілях у бєлґороді за допомогою БПЛА, ба навіть більше: ПКС продовжує бомбити по різних позиціях ЗСУ вздовж кордону (наприклад, по Середині-Буді, Ворожбі, Зємлянці, Ptykhonov [тут ми не розібралися, про який саме н.п. йдеться – перекл.], Beloghivka [тут, певно, йдеться чи-то про Біликівку, чи-то про Білоусівку – перекл.]). По якомусь обʼєкту в Слобідському районі Харкова також завдали удару з використанням керованої ракети повітряного базування Х-35, а також – по невідомому обʼєкту в Основʼянському районі Харкова прилетіли три шахеди.
БИТВА ЗА ДОНБАС
Загалом, поки росіяни продовжують перекидати додаткові сили з району Сватового–Кремінної до бєлґородської області, а також у район Бахмута й Авдіївки, українці, схоже, впорядковують свою систему управління і навіть відводять деякі підрозділи з лінії фронту для відновлення боєздатності.
Кремінна… усе, що росіяни захопили під час своїх напружених атак на Терни впродовж останнього плюс-мінус тижня, було ними втрачено внаслідок контратаки (як повідомляють) української бронетехніки (за підтримки FPV-дронів), два дні тому. Так буває, коли в російського військового округу «захід» бракує сил для оборони бєлґородської області… Разом з тим росіяни надалі йдуть у купу «міні-атак» на цій ділянці, тож ЗСУ тримає позиції.
Сіверськ… ПКС продовжували обстрілювати дорогу між Сіверськом та Білогорівкою (на Сіверському Дінці) з використанням УМПК. Її ж часто обстрілює і російська артилерія. Однак, атаки на позиції 81-тої аеромобільної в Білогорівці, схоже, захлинулися.
Бахмут… ПКС продовжували закидати Часів Яр УМПК, а ВСрф та ВДВ не покидали спроб штурмувати в бік центру Іванівського. Окрім побитої 98-мої дивізії ВДВ та 11-тої бригади ВДВ, в них наразі є на цій ділянці ціла 150-та МСД, а також 7-ма бригада «вєтєрани».
На ділянці південніше (тобто, неподалік Торецька) – «очікувано тихо» ) – бо таким є намір – і так аж до південного виступу «російської кампанії 2024 року» – наступу російського військового округу «центр» у районі Авдіївки.
Авдіївка–Шахтарськ… росіяни надалі штурмують Бердичі, хоч до яких великих втрат призводять ті штурми. З Орлівки вони також наступають на північ, намагаючись зайти у південний фланг 47-мій механізованій неподалік Семенівки. Орлівку, як уже згадувалося, вони контролюють. Цікавою, проте, видається відсутність ознак їхніх спроб перетнути річку Дурну і низку повʼязаних нею озер (в бік нової оборонної лінії ЗСУ). Схоже, перш ніж форсувати цю річку, вони хочуть спершу дозахопити території південніше. Отже, з Тоненького вони продовжують тиснути в напрямку річки Дурної та села Уманського (далі на захід). Імовірним підтвердженням цих штурмів та намірів є доповіді про постійне бомбардування та штурми Первомайського, далі на південь. Схоже, ЗСУ це «влаштовує»: вони можуть далі «затягувати» битву і таким чином вигравати час на подальше посилення цієї нової оборонної лінії. На цій ділянці ПКС продовжують бомбардувати Уманське та Семенівку з використанням УМПК.
Мар’їнка… росіяни продовжували наступ на Георгівку та Новомиколаївку, але, схоже, не спромоглися захопити бодай якісь нові території.
ПІВДЕНЬ ЗАПОРІЖЖЯ
Роботине… гмм, росіян (42-гу МСД, швидко відновлену та поповнену кількома полками мобіків) вчергове зачистили та відтіснили від села (чи пак його залишків).
Як уже повідомлялося, 247-мому полку ВДВ (7-мої дивізії ВДВ) вдалося відтиснути Президенську бригаду десь на 200–300 метрів (з їхніх позицій на північному заході Вербового), внаслідок чого російський полк зазнав таких втрат, що його наступ повністю видихся.
… і це – все, про що я маю вам повідомити сьогодні. Невдовзі повернуся і скажу щось іще.
Опубліковано 24 березня
Переклад: Антон Шигімага
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал