Всім доброго ранку!
[допис опубліковано 12 травня близько 10 ранку за Києвом – перекл.]
Заздалегідь перепрошую, сьогодні маю обмаль часу. Тому, пропоную вам лише дві цікавих новини.
1. Перша пов’язана із російським плацдармом біля Білогорівки, на цю тему хтось написав отаку історію: What I did to destroy Russian Pontoon Bridge over Siversky Donets [«Що я зробив, щоб зруйнувати російський понтонний міст на Сіверському Дінці»: у треді від імені інженера ЗСУ йдеться про розвідку імовірного місця налагодження мосту та ефективне знищення ворога – перекл.].
Якщо цей пост справжній, то він загоює наслідки мого «Синдрому російського плацдарму».
Геолокація показує, що вже станом на 8 травня на Сіверському Дінці було знищено три понтонних мости РР-205
1 на схід від Дронівки: 48.938486 38.060246 або 48.938332, 38.059901
2 на північ від Білогорівки: 48.950473, 38.226771 або 48.950469, 38.2271234
До речі, видається, що у цій контратаці була задіяна артилерія 17-ї танкової бригади: якщо це дійсно так, відтепер більше не зватиму її «нещасливою».
Читайте також: Як українсько-російська війна випробовує єдність Південно-Східної Азії
2. Інша штучка, яка здалася мені вчора доволі цікавою, – теж стосується мостів. У медіа було багато повідомлень – тож це вже ні для кого не є таємницею – що останній місяць, у відповідь на поставки важкого озброєння та відповідних боєприпасів країнами НАТО, росіяни організували інтенсивну кампанію з перешкоджання роботі української залізничної системи.
Спочатку такі операції втілювалися за допомогою крилатих ракет на кшалт Х-101 та Х-555 (за кодуванням НАТО «AS-15 Kent»). Їх застосовували виключно зі стратегічних бомбардувальників – таких як Ту-95 та Ту-160 (КБ Туполєва). Досить часто росіяни також використовували ракети 3М-54 «Калібр» (‘SS-N-27 Sizzler’) наводного та підводного базування.
Мірою зменшення запасів Калібрів вони почали застосовувати ракети Р-600 «Онікс/Яхонт» з берегових ракетних комплексів «Бастіон-П» («SS-C-5 Stooge») з окупованого півострова Крим. …і, звісно, вони повсякчас застосовують балістичні ракети штибу 9K720 «Іскандер» («SS-26 Stone»).
Десь два тижні тому (якщо не раніше), росіяни вичерпали запаси балістичних та крилатих ракет настільки, що вони почали застосовувати свої старі Х-59 («AS-13 Kingbolt»): вони за своєю суттю є тактичними керованими ракетами із оптико-електронним керуванням, що мають радіус дальності близько 100-150 км (росіяни заявляють про значно більший радіус, однак, російські агітки та реальність – то дві зовсім різних речі). Ці ракети застосовують із винищувачів-бомбардувальників Су-34 КБ Сухого, однак більша частина екземплярів, «що досі працюють» у ПКС рф – настільки старі (вони виготовлені у пізніх 80-х та ранніх 90-х), що агентурна розвідка доповідає: близько 60% цих ракет не спрацьовують під час запуску (тобто, ще задовго до бодай приблизного підльоту до цілі). Більше вам скажу: скеровування ракет на кшталт Х-59 в умовах бою – аж ніяк не «весела» справа…
Читайте також: Чернігів, місяць після оточення. Що згадують і чим живуть мешканці
До чого це я: вчора спливло відео, на якому, згідно з твердженнями, показано пуск двох ракет Х-22 («AS-4 Kitchen») з бомбардувальника Ту-22M-3. Мушу зізнатися: я двічі передивлявся відео, бо очам своїм не вірив. Перші прототипи Х-22 розробили – ще у далеких 60-х – для ударів по сильнозахищеним наземним цілям – таким як авіабази, великі установки ППО або сильнозахищені наводні цілі на кшталт авіаносців. З огляду на те, що ця зброя розроблялася у 1960-х, вона стара: це щось типу «полуторного покоління» радянських керованих ракет. Не дивно, що у «режимі атаки по наземних цілях» її «кругове імовірне відхилення» складає майже 5 кілометрів. Саме через це у 60-х ці ракети зазвичай оснащували ядерними боєголовками. Звісно, для них розробили і конвенційні боєголовки, і протирадарний варіант: у 70-х роках – разом із новенькими на той час бомбардувальником Ту-22М – ця ракета вважалася найбільшою загрозою авіаносцям США.
В останні кілька років з’являлися повідомлення про оновлення стандартного оснащення Ту-22М до ракет Х-32. Однак, з огляду на поганий стан російського високотехнологічного сектору (після втрати москвою доступу до понад 50 українських дослідних інститутів у 2014-му), та на «токсичність» цієї зброї (через її паливо), я маю дуже великі сумніви щодо оновлення.
У будь-якому випадку, схоже, що тільки зараз Х-22 пройшли бойове хрещення. Гадаю, із цим також може бути пов’язана низка повідомлень від української сторони про «містичні вибухи» далеко від будь-яких значних об’єктів, що з’являлися в останні кілька днів.
На фото нижня частина бомбардувальника Ту-22М-3 під час зльоту: чітко бачимо дві ракети Х-22/AS-4.
Переклад: Ростислав Семків, Антон Шигімага
Редактура: Ростислав Семків