Том Купер: «Росіяни постійними контратаками намагаються зупинити просування українців на південь від Кремінної»

Війна
8 Березня 2023, 14:58

Вітаю всіх!

Я досі зайнятий, тому звіт буде короткий.

ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА

За даними офіційного Києва, у ніч із 5 на 6 березня росіяни випустили за Брянської області в напрямку України серію з 15 безпілотників «Шахед-136». Українці заявили, що збили 13 із них.

За минулі 24 години Повітряні сили України поступово збільшили кількість бойових вильотів (із 10-11 на день до 14-15), а росіяни заявили про збиття трьох українських літаків та гелікоптерів:

  • одного Су-27 (перехоплювачами ВКС рф) в районі Трудооленівки (Запорізька область)
  • одного Мі-8 (якими засобами — не вказано) в районі Новопавлівки (Донецька область)
  • одного МіГ-29 (силами ППО) в районі Покровська (Донецька область).

Збільшення активності ПСУ може бути повʼязане з застосуванням високоточних ракет JDAM-ER (про передання яких оголосили кілька тижнів тому).

Досі підтверджень втратам українських повітряних суден я не бачив, але зазвичай для такого підтвердження треба, щоб минуло кілька днів, а то й більше. Наприклад, про деякі втрати російських ВКС періоду лютого-березня минулого року (ось одна з них, яка відбулася під час бою між Вознесенськом, Баштанкою та Миколаєвом близько року тому) стало відомо тільки тепер.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Зараз тут добряча грязюка, ґрунт мʼякий і болота глибокі, тому темпи просування з обох сторін знизилися. А проте бої тривають, болото тільки додає бійцям страждань.

Кремінна… 25-та повітряно-десантна бригада приєдналася до 92-гої механізованої у справі нищення окупантів у районі Невського-Червонопопівки. Ходять чутки, що українці вже просунулися на схід від траси Р66. Також росіяни постійними контратаками намагаються зупинити просування українців на південь від Кремінної.

До речі, агентурна розвідка стверджує, що ВСрф розгортає необстріляні досі підрозділи з «групи центр» (відповідальні за Кремінну) в районі Вугледара (туди росіяни кидають численні підкріплення. Якщо це правда, то «велииикий» наступ ґєрасімова в цьому районі має завершитися, і навіть Купʼянськ залишатиметься в безпеці (на деякий час). Але, наголошую, це лиш припущення, нічого не стверджую напевне.

Читайте також: Під захистом конвенцій. Як живуть російські військовополонені в українському таборі

Бахмут… Загалом росіяни намагаються відновити наступ, висуваючись із Берхівки та Ягідного на захід, а також зачистити території на схід від Бахмутки. Цим вони були зайняті минулі три дні. І якщо район Забахмутки вони точно захопили, то про успіхи на захід від річки я поки що не чув.

А тим часом до всіх поганих новин із цього району додається ще одна, яка сильно мене тривожить (заради неї я насправді й узявся писати цей звіт): сьогодні вранці я дізнався, що вагнерівці захопили українські укріплення на «тому пагорбі під Кліщіївкою» (здається, вони називають його «Червоним пагорбом» чи щось таке). Росіяни показали відео з середини українських окопів та фортифікацій.

Це викликає іронію, бо вони стверджують, що в них пішло три дні, щоби його захопити, а більша частина онлайн-мап вже щонайменше місяць показують, що цей пагорб «контролюють росіяни». Насправді ж, та висота була стовпом української оборони Бахмута, саме через той пагорб українська оборона трималася так довго. Росіяни штурмували його понад місяць, і зазнали там неймовірних втрат. Поки його контролювали українці, я не сильно хвилювався: тепер вже долучуся до тих, хто має сумніви щодо здатності ЗСУ втриматися у цьому містечку і ставить під сумнів подальшу доцільність ведення боїв.

Читайте також: Вони перетворюють міста на те, що немає сенсу захищати. Розповідає боєць, який у 2014-му обороняв ДАП, а зараз на Бахмутському напрямі

Чому? Поки цей пагорб був в руках українців, росіяни могли обстрілювати траси Т0506 і Т0504 (та «другорядні» шляхи між ними), але не могли відрізати Т0504, не могли підкорити Іванівське, і не могли просуватися на Часів Яр. Тепер вони мають таку можливість. І разом з тим тепер вони мають можливість відрізати — і без того вже сумбурні — шляхи постачання гарнізону ЗСУ у Бахмуті: в українців тут немає подібних сильних оборонних укріплень на інших ділянках, зокрема між Іванівським та Хромовим.

Авдіївка… у Новобахмутівці росіян точно вдалося зупинити (і завдати їм значних втрат). Також, Окрема президентська бригада ходила тут у контратаки.

Українські оборонні укріплення в Авдіївці, тим часом, зазнають регулярних авіаударів з використанням керованих бомб: як повідомляють, таких, як УПАБ-1500. Це — потужне озброєння, що важить 1500 кг, і зазвичай скидається з літаків Су-34. Ефективна дальність використання таких боєприпасів — близько 40 км. Скріншот нижче — з опублікованого росіянами відео, на якому видно такий удар.

Далі на південь у цьому районі, після десь трьох тижнів несамовитих штурмів, росіяни закріпилися на домінуючому рельєфі — невеликому пагорбі з масивними українськими фортифікаціями, на північному сході Водяного. Тепер, вони «вільно» зможуть продовжувати давити на Авдіївку з півдня.

Так само занепокоєння викликають відео, на яких українці відбивають російські штурми на Побєду всередині цього села: дотепер їх завжди відбивали за межами села.

Мар’їнка… після того, як ЗСУ трималися впродовж 13 місяців, а ще мали багато успіху та дуже складні бої в останні дні, їхня оборона поступово слабне. В останні два дні росіянам вдалося просунутися вздовж проспекту Дружби, зайняти ділянку довкола автошколи (північна точка їхнього розміщення), та зайти на територію підприємства АгроРесурс (південна точка).

Вугледар… поки ЗСУ, схоже, провели контратаку і відновили контроль над принаймні частиною Павлівки, ВСрф в останні кілька днів продовжували прогризати оборону в напрямку Південнодонбаської вугільної шахти, що розташована далі на схід від Вугледара, і зазнавати сталих втрат у техніці та особовому складі. Разом з тим, позиції ЗСУ і на шахті, і у Вугледарі, наразі зазнають авіаударів ПКС, які, зокрема, застосовують для цього свої нечисленні сучасні керовані боєприпаси.


Опубліковано 7 березня близько 13:30 за Києвом
Переклад: Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал

Автор:
Том Купер