Всім доброго ранку!
Давайте, почну з дрібки аналізу.
Видається, що більшість західних медій чинять, як австрійська ORF [австрійська суспільна телерадіокомпанія – перекл.], повідомляючи про «дальші російські здобутки на сході України», чим створюють враження, що росіяни просунулись вперед на всій протяжності 1000+ кілометрового фронту. Це просто дурниці. Частини зф дійсно трохи просунулися на північ від Попаснянського виступу, але це забрало їм чотири дні й вони здобули шмат території десь 9 х 6 км. коштом втрати 30% одної батальйонної групи вагнерівців та 4-го полку «народної міліції» лднр.
Запитують, чи правда, що армія рф розгорнула між Ізюмом та Попасною 55-60% усіх своїх БТГр; відповідаю – так. Утім, варто пам’ятати, що добра половина всіх цих батальйонних груп є «слабкими ланками»: вони зазнали таких втрат, що тепер «середній» їхній склад – це щось із 4-5 БМП, 2-4 танки та зо дві групи по 15-20 солдатів, котрі вижили в попередніх боях. (Десь у такій кількості вони зараз і ходять в атаки). Десантні частини (як, наприклад 76-та дивізія ВДВ [яка колись викликала в Купера значне занепокоєння – перекл.] взагалі були виведені з України: їх порвали на шматки й тепер усі треба відновлювати з нуля. Здається, в більш-менш добрій формі перебувають лише БТГр вагнерівців та окремі підрозділи сепаратистів. Це означає, що росіяни мусять концентрувати на сході стільки батальйонних груп, аби просто втримати фронт, – яке там вже просування далі. А взагалі, російську лінію фронту втримує хіба артилерія, але й від неї залишилося значно менше, бо за останній тиждень вона значним чином постраждала через українські контрбатарейні удари.
Читайте також: Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн: «Розмовляти з Росією знову можна буде лише тоді, коли там вже не буде Владіміра Путіна»
Чи з українського боку «краще»? В деяких випадках – ні, але загалом – так. У нещодавніх боях дуже постраждали 57-ма механізована бригада ЗСУ та 118-та бригада тероборони. Звучить жахливо, але кожна з них втратила десь по батальйону вбитими та пораненими. Першу вивели з фронту й замінили 28-ою механізованою, а тероборонівці, схоже, й далі утримують принаймні частину фронтової лінії на півдні Лисичанська. 17-та танкова також була відведена й слугує зараз тактичним резервом.
Проте українці поки не задіяли свій стратегічний резерв – а це десь 30-35 батальйонів. Здається, їх постійно посилюють, накачують натівською зброєю і т. д. З іншого боку, дворніков і жидко також підтягують «оперативні резерви» з 14-15 тис. резервістів, яких зараз стягують з усієї росії для спроби нового наступу, вочевидь, в районі Сєверодонецька.
ПОВІТРЯ
Минулі кілька тижнів українці регулярно повідомляли про авіаудари ворога «трьома ракетами» — найчастіше по Миколаєву, але й по інших місцевостях теж (наприклад, по Дніпровській області). Якщо чесно, мене це трохи збило з пантелику, бо зазвичай військові літаки російських ВКС скидають по дві ракети класу «повітря-земля». Су-34 мають на борту або дві Х-59 (за кодифікацією НАТО — AS-13 Kingbolt), або дві Х-29 (за кодифікацією НАТО — AS-14 Kedge). Також більшість кораблів і підводних човнів російського військово-морського флоту зазвичай випускають залпами по 4-8 крилатих ракет «Калібр»… Тож я трохи порозпитував очевидців, що вони чули й бачили під час авіаобстрілів, аби з’ясувати, що ж воно за «три ракетні удари», про які говорять у медіа. Думаю, йдеться про ракети класу «повітря-земля» Х-22 (за кодифікацією НАТО — AS-4 Kitchen), їх випускають літаки Ту-22М-3. Я вже кілька разів писав про ці ракети. Вони великі, з боєголовкою 1000 кг і дальністю до 500 км. Їх розробили ще в 1960-х для ударів по натівських авіаносцях і великих наземних цілях (радар цих ракет «бачить» ціль з ефективною площею розсіювання близько 200 квадратних метрів).
Ту-22-М-3 якраз може нести на борту максимум три Х-22: дві — під крилами і одну — посередині, як на першому фото. Схоже, саме такими ракетами вчора вранці росіяни вдарили по сховищу з соняшниковою олією в Миколаєві, а пізніше того ж дня — по будівлях у промзоні миколаївського порту.
Читайте також: Ідея об’єднаної Європи: проти воєн, проти Росії
До речі, вишестоящі органи в Москві заявили, буцімто цими ударами «знищили 500…» перепрошую… «650 солдатів 59-Ої механізованої бригади ЗСУ»…
За минулі дні також надходила інформація, що українці кілька разів вразили різні цілі в рф трьома-чотирма балістичними ракетами «Точка-У». 19-та артилерійська бригада так розкидається своїми «Точками», наче завтра — хоч потоп, або наче Київ вирішив витратити всі свої запаси. Невже в Україні всі такі впевнені, що їм доправлятимуть M142 HIMARS у необмеженій кількості?.. Що ж, побачимо. З упевненістю можна говорити тільки те, що Київ очікує багато цього озброєння. А тим часом є інформація, що росіяни посилюють свою протиповітряну оборону додатковими зенітно-ракетними системами С-300.
Кілька годин тому російський транспортний Іл-76 розбився біля Рязані – якісь неполадки з моторами. Троє загинули, шість у важкому стані
БИТВА ЗА ДОНБАС
Харків… Тернова… Чи принаймні те, що колись вважалося цим селом… схоже, перебуває під контролем росіян, однак Рубіжне досі утримують українці. Ба більше, українці, вочевидь, евакуювали свої сили з плацдарму на схід від Сіверського Дінця (який простягався приблизно від Бугаївки до Хотімлі). Усі досі ні пари з вуст про те, звідки росіяни обстрілюють північ Харкова, тож лише здогадуємося, що це десь між Питомником та Борщовою. Хоч у цьому районі лінія фронту в останні дні не змінювалася.
Святогірськ–Слов’янськ… Росіяни витратили вчорашній день і сьогоднішній ранок на обстріли й спроби наступу на Долину та Богородичне, однак, судячи з усього, оборонні лінії 80-ої ОДШБр та 81-ої ОАеМБр тут тримаються. Схоже, обидві сторони дуже виснажені, але «вісімдесятка» заявила про збиття гелікоптера Ка-52 ПКС рф у цьому районі:
Сєвєродонецьк… Росіяни валять по заводу «Азот» з усього, що тільки мають: балістичними ракетами, авіацією, з трубної та ствольної артилерії, а також мінометів. 111-ий ОБрТрО та бригади «Іноземного легіону» схоже, відступили з частини комплексу заводських споруд, але деінде вони тримаються – аж до самого Борівського – виграючи, таким чином, ще час для України.
ПРИМІТКА: Я не відстежую повідомлення у ЗМІ (окрім окремих авіа- або ракетних ударів), тож мене зненацька захопили повідомлення від кількох людей, що звернули мою увагу на те, що сьогодні вранці голова Луганської області «наказав відступити» [тут неточність, бо Гайдай не казав, що саме він віддавав такий наказ – перекл.].
Читайте також: Війна, що змінила Захід
Мене це здивувало, бо, як мені відомо від військових у Сєвєродонецьку, станом на вчорашню ніч вони, звісно, були виснажені, але готові до бою…. «однак», тепер виглядає так, що «нагорі» було прийнято рішення, що «краще відступити».
Мені видається, що в останні два тижні ця «дилема» бентежила всіх аж до [українського] генштабу та уряду Зеленського (зважайте: я не даю будь-кому оцінок, просто роблю висновки): військові були ладні битися, попри безмежну втому, але командування та політики віддали перевагу відступу. Гадаю, у таких випадках слід зважати на кут зору: військові відповідальні за себе та свою безпосередню територію; їхнє командування та політики – своєю чергою – несуть відповідальність не лише за цілі області, але й за всю країну та мільйони людей. До того ж, варто сподіватися, що другі мають краще розуміння активності ворога, а також скільки військ він накопичив у цьому районі, і де саме…
Попаснянський виступ… після завершення боротьби за Золоте та Гірське, вже більше немає «виступу». Лінія фронту проходить тепер вздовж траси Т1302 від Володимирівки й аж до Миколаївки, східних околиць Вовчоярівки та південних передмість Лисичанська: росіяни та сепаратисти займають (з півдня на північ) Василівку, Миколаївку, Лоскутівку, Підлісне, Мирну Долину та Білу Гору. Бої вздовж цієї лінії фронту описують як «несамовиті», росіяни наступають у багатьох напрямках водночас: можливо, вони намагаються виявити слабкі місця в українській обороні.
Гарнізони в Сєвєродонецьку та Лисичанську тепер отримують постачання [іншим шляхом – ред.]
«Для протоколу» (тобто для подальшого аналізу та перевірки фактів): росіяни надалі повідомляють про «люті бої» у Гірському: дійсно, бо ж там «в оточенні опинилося понад 2000 українських військових». Не розумію, які саме українські війська мають там бути, бо останні відступили щонайменше два дні тому.
Бахмут… на мій великий подив, попри добрий десяток значних атак, росіяни досі не захопили Клинове і Вершину. Навіть «український відступ» з Новолуганського та Вуглегірської ТЕС, схоже, звівся до евакуації місцевого населення та іноземних НУО. Словом, попри втрату контролю над Миронівкою, українці досі утримують більшу частину траси М06 на південь від Бахмута аж до річки Лугань, а також позиції на південь від ріки (крім Доломітного).
Далі на південь…росіяни заявили про захоплення двох 155-мм гаубиць «Caesar» французького виробництва, і гучно «відсвяткували» це по всіх російських соцмережах. Однак, жодних доказів на підтвердження своїх тверджень поки не надали.
ПІВДЕНЬ
На південь від Запоріжжя… Немає жодних даних про бої в районі Пологів-Токмака. Скоріш за все, там діє полк «Азов» і в українців є певні проблеми зі штурмом російських укріплень. Маємо лише повідомлення про дальше просування на південь від Вугледару в напрямку Шевченкового.
Те саме стосується Херсонської області: всі мовчать, що там відбувається.
Опубліковано 24.06 об 11:30 за Києвом
Переклад: Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків