Доброго ранку всім!
[Опубліковано 25.04 о 10.40 за Києвом].
Ось мій огляд найважливіших подій за 23 та 24 квітня 2022 року.
Скажу відразу про певні «застереження»: останніми днями офіційні звіти з обох боків є… ну ок, не залишають мені вибору й змушують перейти в «режим сарказму». Тому, будь ласка, сприймайте всі наступні спостереження з належною долею витримки.
СТРАТЕГІЯ
На вихідних Туреччина наклала на росію «приховані» санкції. Відтак, турецький повітряний простір закрито для російських літаків, які курсують в Сирію й назад.
І хтось висадив у повітря нафтобазу «Дружба» в брянську минулої ночі. Повідомляють про численні пожежі та добрий десяток поранених. Причини невідомі.
ПОВІТРЯ
23 квітня, близько 14.35, чорноморський флот рф випустив сім крилатих ракет «калібр» по Одесі. Це був винятково «успішний» удар, в результаті якого шість ракет були або збиті, або втрапили мимо цілі, але одна вдарила в багатоквартирний будинок, убивши вісім людей (між ними – тримісячну дитину) та поранивши ще 20 осіб. У часі, коли запаси російських крилатих ракет майже вичерпані, я не вловлюю реальних причин цього чергового звірства… 24 квітня українська ППО збила два «калібри» поблизу Одеси і ще два – в районі Південного. Ще далі заявили про знищення трьох російських літаків : Су-34, Су-35 та Су-25.
Але, гей, не розслабляйтесь : ВКС росії офіційно підтвердили, а «вишестоящі органи» в москві офіційно пояснили, оті дивні «акробатичні атаки» російських гвинтокрилів, які можна було бачити на кількох відео місяць тому. Вони хваляться цим методом нападу [«кабрірування»], що дозволяє екіпажу випустити кілька некерованих ракет, не входячи в простір, контрольований українською ППО …й оця «стріляй-тікай» тактика все, чим може похвалитися найкраща бойова авіація на планеті… [про сарказм попереджали… – перекл.]
Але й це не кінець : ще більше ВКС гордяться своєю найновішою супер-пупер-зброєю : як заявив ТАСС, а далі ще й показували по телевізору, на Су-25 та Мі-28N почали встановлювати некеровані ракети S-13B калібром у 130 мм. Тільки, будь ласка, не кажіть їм, що ми насправді вже бачили, як це озброєння працювало в Сирії в 2017 році : ще хто почне сумніватися в реальності планів захопити Миколаїв, Одесу, Молдову, Місяць і Марс…
БИТВА ЗА ДОНБАС
Вранці 23 квітня український Генштаб сповістив, що усі російські атаки на лінії фронту на Донбасі за останні 6-7 днів були «лише перевіркою»: тобто, армія рф намагалася відшукати слабкі місця в українських оборонних лініях. Гм… Якщо втрата Борової, Пісків-Радьківських, Лозового, Рідкодуба, та – найгірше – Кремінної та Зарічного [Донецької обл – перекл.], а також вимушений відступ такого першокласного українського підрозділу як 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада, на додачу до інших втрат 17-ї танкової були “лише перевіркою”… зітхає… то чого ж нам тоді очікувати від широко розголошеного та очікуваного “основного удару”? От уже ці мої питання…
Однак, давайте за годинниковою стрілкою, тобто з півночі на південь, як звикли. Вважаю, що росіяни не даремно витратили останні 4 тижні на масштабне мінування полів на півночі та північному сході від Харкова [схоже, тут автор знову іронізує – перекл.]. 22 квітня 92-га механізована запросто переїхала одне таке поле, розмазала добру частину 437 мотострілецького полку та звільнила кілька сіл на північ від Харкова: Безруки, Слатине та Прудянку. Остання розташована лише за 10 км від кордону із росією. Виявилося, що українці вже контролюють с. Уди, що на північ від Золочева, тож тепер можемо стверджувати, що російських військ на захід від траси Е105 немає. Власне, там українців вчора і зупинили: схоже, росіяни мають намір утримувати контроль над північним відрізком Е105.
Читайте також: Наївність чи корупція?
Гадаю, після цього провалу, Південний ВО рф – тобто дворніков – може оголосити конкурс на посаду нового командувача провальної 6-ої армії. Щоправда, сумніваюся, що буде багато охочих: поки що командування 6-ої ЗВА можна вважати в цій війні найбезтолковішим. Тому мене не дивують жарти, що ширяться серед моїх інсайдерів: мовляв, у армії рф БТГр – це не «батальйонна група», а «бригада тричі громлених росіян» [ми намагаємося відобразити суть авторських жартів, за стиль вибачте – ред.].
Далі на сході… тобто, південному сході, у районі Ізюму: українська розвідка ідентифікувала тут російську 64-ту окрему МСБр – підрозділ, у якому служать ненависні головорізи, що десь місяць тому влаштували бійню в Бучі, ґвалтували цивільних, їли собак та мародерили будинки. Схоже, тепер ця банда підпорядкована 76-ій дивізії ВДВ. Очікується, що разом із кількома БТГр зі складу 2-ої ГМСД, 3-ої МСД та 4-ї танкової, вони наступатимуть у напрямку Барвінкового.
Частина мене з нетерпінням чекає на цю битву, бо російські 34-та ОМСБр і 76-та дивізія ВДВ, які стояли на північний захід від Києва, ще досі нічого не робили “вправно” (крім як убивали цивільних). На їхнє прибуття також чекає українська 95-та ОДСШБр (разом із місцевою теробороною), які за останні 3-4 тижні вистріляли десь 5-6 російських БТГр. Утім, є ризик, що така очікувана “велична танкова битва” банально може не відбутися, бо в рф скоро закінчаться танки в районі Ізюму. І ситуація точно не стала кращою для росіян після того, як 95-ту підсилили 93-ю, яка не барилася зі знайомством і швидко збила 3-4 дні тому кілька російських реактивних літаків та гелікоптерів.
Направду, з огляду на очікуване прибуття важкого озброєння, котре несамовито швидко постачає Україні НАТО, російська артилерія все ще матиме перевагу у цій частині України; і ще, дворніков полюбляє масивні артобстріли не менше, ніж лобові атаки. Гадаю, у наступні кілька днів це треба мати на увазі.
Менше з тим… вчора, за українськими даними, «розвідувальні підрозділи» армії рф обійшли Дібровне та просунулися південніше, від Сулигівки аж до Нової Дмитрівки, Курульки та Пашкового. Подейкують, що росіяни знайшли прогалину в українській обороні. Як би мені не хотілося, не можу повірити ані у те, що це просто розвідувальні підрозділи, ані у те, що вони знайшли прогалину в обороні. Можете сперечатися, але у це складно повірити також тому, що дворніков досі не робив нічого, крім лобових атак. Зрештою, усе вказує на те, що армія рф прорвала українську оборону на південь від Ізюма та просунулася щонайменше на 10 км: тепер виникає загроза відрізання дорожного сполучення між Барвінковим та Слов’янськом. Ти часом, із певністю можна стверджувати, що росіяни захопили Курульку, і ситуація стала настільки критичною, що українці ввели у цьому районі значні підкріплення, включно із 3-ою танковою бригадою.
Далі на схід ситуація не набагато краща. Насправді, гадаю, настав слушний момент, щоб подивитися на “загальну картину” в епіцентрі Битви за Донбас. Завдяки добрій допомозі Корнея (одного з читачів цього “блогу”) можу запропонувати вашій увазі “стислий” опис ситуації, у якій опинилися армія рф, сепаратисти та іноземні найманці. Перш ніж читати далі, будь ласка, розгорніть перед собою мапу району.
Росіяни знаходяться північніше Довгенького, південніше Лозового, контролюють Кремінну та більшу частину Рубіжного – усе це на північ від Слов’янська та на північний захід від Сєвєодонецька. Тепер, вони також у Олександрівці (схоже, в Україні у кожній області є бодай одне місце із цією назвою [тут ідеться про ту Олександрівку, що розташована на схід від Сєвєродонецька – перекл.]), Борівському, Попасній, Горлівці, Мар’їнці та Авдіївці, й з усіх цих місць вони намагаються – в ідеалі, одночасно – прорвати українські оборонні рубежі та зійтися у Слов’янську чи Краматорську. Схоже, якось так можна описати “стислий зміст” плану, який намагається втілити дворніков.
Читайте також: Росія дипломатично, військово та економічно готується до довготривалого конфлікту — британські аналітики
Тепер зауважте: після 60 днів безперервних атак, десь 50-70 тис. військових рф, сепаратистів, а також російських та іноземних найманців з ПВК «вагнера» змогли дійти до північно-західних, північних та східних околиць Сєвєродонецька, а також захопили Кремінну та Попасну. Цілком впевнено можна сказати, що вони ще досить далеко від усіх можливих укріплень та українських оборонних рубежів між цим районом та фортифікованими Слов’янськом і Краматорськом (між якими також є дуже укріплена гора Карачун)… та все ж: вони досягли околиць Лиману та Зарічного – і українці це недооцінюють, так само як і “розвідувальні підрозділи” далі на захід…
Гм… ну, добре, ми вже бачили купу… “незвичайних” та кілька абсурдних подій у цій війні. Наприклад, мені цікаво чи оті пропутінські греки та серби вже усвідомили, що вони таким чином підтримують кадирівців та Хезболлу, які загарбують та руйнують країну, що (здебільшого) населена православними християнами?..
Менше з тим, впродовж 23 квітня росіяни продовжували обстріли окремих районів Рубіжного та Попасної, які досі утримують українці. У Лисичанську вони вдарили по трансформаторній станції і таким чином відрізали водопостачання у місті, а також у Новодружеську та Привіллі (Рубіжне та Попасна лишаються без води уже понад місяць). Впродовж 24 квітня росіяни продовжували обстрілювати українські позиції в Авдіївці, що на захід від Горлівки, та Мар’їнці: але їхні спроби захопити Степне, як повідомляють, не зазнали успіху.
МАРІУПОЛЬ
Чітко слідуючи телевізійному наказу путіна не тратити часу та сил у наступі на «Азовсталь» – ви ж розумієте, що по ТВ путін каже правду, лише правду й нічого, крім правди, – російські війська продовжили обстрілювати артилерією й ракетами та бомбардувати заводські приміщення. Як знаємо з різних джерел, у такий спосіб, завод «готують» до штурму росгвардією та військами фсб. Тим часом, російський спецназ уже почав прочісувати приміщення в пошуках українських позицій : вчора вони навіть захопили кілька складських приміщень. Дуже мені цікаво, що вони там робитимуть далі?
А, ну й так : зробивши висновок, що в місті вже нікого немає – адже ж і путін оголосив, що битву закінчено – росіяни взялися «розміновувати» завод за допомогою установок УР-77 «гвоздика» (інша назва «змєй горинич»). [Мені здається, тут також сарказм : це справді установки для розміновування, а не для нанесення ударів по укріпленнях – перекл.].
ПІВДЕНЬ
Упродовж 23 та 24 квітня 58-ма армія зуська майже повсюдно перейшла від обстрілів до атаки. Здається, 23.04 росіяни окупували південні околиці Кам’янського [лівий берег Дніпра, десь за 20 км. на південь від Запоріжжя – перекл.]. Далі на схід в Оріхові наступ 503-го мотострілецького полку був швидко зупинений підрозділами української 59-ої моторизованої бригади й навіть спроба російської 136-ої мотострілецької бригади обігнути селище не зайшла надто далеко : надто багато втрат у техніці. Ще далі на схід звідси російські 71-ий та 291-ий мотострілецькі полки спробували прорватися до Гуляйполя, проте їх теж швидко зупинено (291-ий недалеко Малинівки).
А от 70-ий мотострілецький полк намагався здійснити прорив у районі Зеленого Поля – поміж позиціями української 53-ої механізованої бригади в Темирівці та Великій Новосілці. Навіть не знаю, що за ідіот міг таке придумати, але українцям ідея здалася «блискучою» й вони піддали росіян перехресному вогню… відтак, 70-ий мотострілецький від учора все ще веде битву за Зелене Поле. Найновіші звіти описують ситуацію як «складну», що ніколи не було добрим знаком…
Нарешті, в районі Херсона… Упродовж останніх кількох днів 49-ту загальновійськову армію посилили окремими підрозділами 8-ої та 22-ої армій (наприклад, перекинули сюди 127-му розвідувальну бригаду) плюс розгорнули зенітно-ракетну систему С-300ВM «антей-2500» (за класифікацією НАТО «SA-23 Gladiator/Giant»). [З останнього факту можна зважитися зробити два припущення : «антей» є експортним варіантом ЗРК С-300, тобто в хід йдуть вже системи, які не мали б застосовуватися на фронті – оперативні резерви закінчилися? По-друге, «антеї» розгортали тільки на Далекому Сході – можливо, ближче взяти зенітні комплекси просто ніде – перекл.].
Зрозуміло, що така система повинна замінити ракети крейсера «москва», потопленого тиждень тому. Саркаст у мені поривається запитати : якого бена ви тягнете сюди засоби ППО, якщо ще місяць тому оголосили українську авіацію «знищеною»? Якби путінська пропаганда говорила правду, можна було б хіба зробити висновок, що росіяни збираються використовувати зенітників як піхоту…
Читайте також: «Ця війна була неминуча»: російський колоніалізм та самообман Заходу
Але я відволікся… Зважаючи на таку концентрацію сил у безпосередній близькості до «цікавих спостерігачів з-за паркану» (читайте засобів розвідки НАТО в Румунії), просто дивовижно, як то українці довідалися про велику нараду з майже 50 офіцерів штабу російської 49-ої армії майже біля лінії фронту. Ще більша несподіванка : українці влупили по тому штабу, що друзки певно сягнули Юпітера – убили двох генералів, а одного важко поранили. Якісь деталі тут може й потребують підтвердження, але факт є фактом : 49-ій армії треба нового командувача…
Використовуючи цей фактор, українське командування південного напрямку розпочало 23 квітня наступ і вже 24.04 рапортувало про звільнення восьми населених пунктів, разом із Чорнобаївкою. Я не великий експерт в українській географії, але, наскільки знаю, це західна околиця Херсона, яку обороняла згадана вище 127-ма розвідувальна бригада. Натомість, армія рф почала концентрувати сили на півночі Херсонської області – відтак, українці чекають поновлення наступу на Кривий Ріг.
Переклад: Ростислав Семків, Антон Шигімага
Редактура: Ростислав Семків