Том Купер: «Дрони СБУ продовжують атакувати російську нафтогазову галузь»

Війна
5 Серпня 2024, 12:32

Усім привіт!

Останній місяць особливо інтенсивний у плані повітряної та ракетної війни. Не лише через прибуття в Україну перших чотирьох (колишніх нідерландських) F-16AM. Насамперед, через інтенсивні дії ударних дронів з обох сторін. Отже, я приготував такий собі список «найважливіших операцій, дані про які є у відкритому доступі», та додав декілька посилань, за якими можна знайти більше інформації.

Перш ніж перейти до цього, дозвольте запропонувати вам «найкращу реконструкцію на основі домислів» щодо зовнішнього вигляду перших декількох українських F-16. Даруйте за «водяний знак»: мої ілюстрації надто часто плагіатять в останні роки:

По суті, літаки зберегли свій стандартний камуфляж (він «на озброєнні» відтоді, як цей тип був введений в експлуатацію, тобто приблизно з 1979 року) у трьох або чотирьох сірих кольорах; ось їх коди, від найсвітлішого до найтемнішого: FS35375, FS36270, FS36320 і FS36118. На моїй ілюстрації – екземпляр, озброєний AIM-120B та AIM-9M.

Чому саме ними?

Ще з кінця 90-х це було щось типу «стандарту». Судячи з того, що Захід зазвичай постачає в Україну, то, швидше за все, саме ними він оснастив F-16-ті для Повітряних сил ЗСУ.

Звісно, ​​це усього лише припущення. Цілком можливо, що в дійсності вони озброєні AIM-120C (а у версії AIM-120C-7s було б взагалі найс), AIM-9X… навіть IRIS-T. Але наразі доказів цьому нема. Що ж, дочекаємося і побачимо…

Примітка: найбільший «знак питання» щодо зовнішнього вигляду українських F-16 – це розташування національного маркування (очевидно, це буде «рондель», нанесений у так званому стилі «зниженої видимості», сірого кольору замість жовтого). Одні кажуть, що він має бути розташований безпосередньо за кабіною (як, наприклад, на датських F-16AM), інші – так, як показано на моїй ілюстрації вище; саме на цьому місці він розміщений на F-16 Нідерландів, США тощо. Чим довше літаки будуть в Україні, тим імовірніше, що вони почнуть отримувати додаткову «швидку (візуальну) ідентифікацію». Наприклад, паливні баки пофарбують в жовтий колір…

Такий камуфляж може не дуже надихати, але:

а) НАТО-вські інструктори, українські пілоти та наземний персонал робили справу і не мали часу вигадувати прикольні камуфляжні візерунки;

б) це стандартизовані кольори, вони широко доступні – це завжди важливо для обслуговування. І нарешті,

в) ті F-16AM військово-повітряних сил різних країн НАТО, які носять цей камуфляж, мають радаропоглинаюче кольорове покриття на передніх краях повітрозабірників, крилах і оперенні, яке доступне лише в одному (сірому) відтінку. Таке кольорове покриття зменшує відбивну здатність літака, а отже і діапазон, на якому він може бути виявлений російськими радарами (принаймні у позиції «анфас»). Я дуже сумніваюся, що хтось в НАТО чи в Україні може наробити таку дурню, як зіпсувати його перефарбуванням.

Повертаємося до подій у повітрі… На мою думку, «найцікавіший період» розпочався 12 липня, а далі події розвивалися приблизно таким чином:

12 липня: 

  • Українські ATACMS завдали удару по ЗРК С-300В-1 ВСрф в аеропорту Маріуполя.

18 липня:

  • Українські ATACMS завдали удару по російській військово-морській базі в Донузлаві (Крим).

19 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття балістичних ракет «іскандер-М» біля Одеси.
  • Українці вдарили по російській базі в Луганську (невідомо якою зброєю), здійнялася пожежа.
  • 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка збила з ППО малої дальності «Mistral» Су-25. Пілот катапультувався і був врятований (є відео, на якому два Су-25 низько летять справа наліво, а потім другий з них підбивають).
  • росіяни вдарили «іскандером-М» по базі Національної гвардії біля Харкова… хто такий розумний в ЗСУ, що вишикував війська за 35-40 кілометрів від лінії фронту? Десятки втрат…

20 липня:

  • Український дроновий удар по авіабазі «міллерово». Міноборони в москві заявило про 26 збитих БПЛА. Неофіційні російські джерела повідомили, що зруйновано ремонтний ангар і пошкоджено склад пально-мастильних матеріалів.
  • Українці підбили російський ЗРК «бук» (імовірно, з M142 HIMARS).

21 липня:

  • Повідомлено про диверсійну групу ГУР МО, яка знищила Мі-28 і Ка-226 на «авіабудівному заводі в москві» (погугліть «національний центр вертольотобудування імені міля і камова на авіабазі томліно»). Ще два гелікоптери були пошкоджені.
  • Близько 19:00 за місцевим часом українці обстріляли авіабазу «морозовськ», випустивши 4-8 ATACMS: спочатку уразили ЗРК С-300/400, потім летовище з припаркованим літаком, склад пально-мастильних матеріалів, і нарешті злітно-посадкову смугу.
  • Черговий рій українських БПЛА влучив у нафтопереробний завод в районі туапсе. Була велика пожежа.
  • російський «бук М2» знищений ударом HIMARS.

22 липня:

  • росіяни заявили про атаку України із застосуванням 80 БПЛА. Кажуть про збиття 47 дронів над ростовською областю, 5 – над астраханською, по 1 – над білгородською, воронезькою та смоленською областями, 5 – над краснодарським краєм і 17 – над Азовським морем. Відомо, що близько 4:00 ранку 8 БПЛА вдарили по авіабазі «морозовськ» (це вже наступний удар), один влучив у тамтешній склад боєприпасів. Ще один уразив склад пально-мастильних матеріалів в туапсе.
  • Масовані російські удари КАБами по Харкову.
  • Українці знищили з M142 HIMARS російський радар 1K148 Ястреб AV.
  • 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ЗСУ підбила російський ЗРК «тор М1» під Оленівкою.

23 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття 7 «Shahed»-ів.
  • Внаслідок українських ракетних ударів по порту «кавказ» серйозно (вже втретє) постраждала остання російська поромна переправа «слов’янин». За даними росіян, у судно влучила «ракета, що низько летіла з району Бердянська». Якщо це правда, то це могла бути одна з протикорабельних ракет «Нептун» українського виробництва.
  • 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка збила Су-25 з ППО малої дальності «Mistral» Су-25. Пілот катапультувався і був врятований.
  • 15-та окрема бригада артилерійської розвідки «Чорний ліс» підбила з HIMARS російський «бук М1».

Пожежа на борту порома «слов’янин» у порту «кавказ», 23 липня. Це судно попадало під удар вже тричі, але поки що йому вдавалося уникати знищення. Хай там як, але це останній із трьох подібних поромів, і якщо росіяни не зможуть його відремонтувати, то їм доведеться використовувати для залізничних перевезень до окупованого Криму «керченський міст».

Вид з БПЛА на збитий Су-25 російських воздушно-космічєских сил, 23 липня. Парашут пілота – праворуч, вогняна куля, що утворилася від удару літака об землю, – в центрі. Літак був збитий з французької ППО малої дальності «Mistral». Якщо більшість ПЗРК в Україні мають ефективну дальність 2-4 кілометри, то дальність «Mistral» – 8 кілометрів, тож вони можуть діставати росіян там, де вони цього найменше очікують.

24 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття 17 «Shahed»-ів, 4 «зал», 2 «суперкамів» і 2 «орланів-10».
  • росіяни обстріляли «Shahed»-ами порт Ізмаїл. Як мінімум три з них залетіли на 12 кілометрів углиб повітряного простору Румунії, бо три штуки впали біля румунського села Плауру.
  • Диверсійна група ГУР МО знищила Мі-8 на авіабазі «кряж» (самарська область).
  • Мі-28, що брав участь в антидронових операціях в районі брянська, розбився в районі калуги. Він був з нещодавно створеного підрозділу боротьби з дронами. Екіпаж з 2 осіб – 200.

25 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили, що протягом ночі збито 25 з 28 «Shahed»-ів.
  • Близько 2:41 в районі авіабази «Саки» сталося 13 потужних вибухів. Українські дрони уразили декілька цілей в районі Окунівки (Сімферополь) в АР Крим. Один влучив у склад боєприпасів на авіабазі «Саки», вибухало довго і яскраво.
  • Українські ракети або дрони уразили один «панцир С1» в Херсонській області; 2 члени екіпажу – 300.
  • один «панцир С1» підбитий ударом HIMARS у районі Донецька.

російська система ППО малої дальності «панцир С1», підбита ЗСУ на півдні Херсона. 25 липня

Цей «панцир С1» був знайдений і відстежений БПЛА «Shark» у Донецькій області. «Shark»-ами – як правило, але не виключно – оперують українські ССО.

26 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили, що протягом ночі збито 20 з 22 «Shahed»-ів. Румунська протиповітряна оборона стверджує, що збила кілька «Shahed»-ів, коли ті наближалися через румунський повітряний простір до порту Ізмаїл.
  • Протягом ночі українці випустили 8 ATACMS по авіабазі «Саки». Дві ракети були збиті, одна промахнулася. Відзвітували про знищення однієї РЛС 9С19 «небо» (розташовувалася за селом Шовковичне), 3 пускових установок 9А84, 1 пускової установкки 9А83 та одного Су-30СМ; ще один Су-30СМ, за повідомленнями, був пошкоджений. Втрати росіян: 2 – 200, 4 – 300.
  • У волгоградській області розбився Су-34 воздушно-космічєских сил. Екіпаж катапультувався.

27 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття однієї Х-59 і 4 «Shahed»-ів. Один із дронів вибухнув на території Румунії. Також ПС ЗСУ заявили про збиття 4 «суперкамів», 1 «форпоста», 2 «ланцетів» і ще одного БПЛА неуточненого типу.
  • Українські дрони знову атакували район біля рязані, в тому числі авіабазу «дягілево». Повідомляється, що тут пролунали 10 вибухів.
  • один «панцир С1» уражений українськими ракетами або дронами в районі стрілецького (білгородська область).

28 липня:

  • Київ заявив про атаку безпілотних літальних апаратів на декілька авіабаз воздушно-космічєских сил, серед яких:

▪️ авіабаза «саратов»;
▪️ авіабаза «дягілево»;
▪️ авіабаза «оленья» – 1800 км від України. Фактично атакували вдень 25 липня. СБУ заявляє про пошкодження двох Ту-22М-3 (борти 31 і 33); українці стверджують, що один був знищений;

  • Уражено нафтопереробний завод у рязанській області.

29 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття однієї Х-59 і 9 «Shahed»-ів.
  • Українські дрони уразили декілька підстанцій російської електромережі в районі томарівки (білгородська область) і глазунівки (орловська область).

30 липня:

  • українські дрони вдарили по авіабазі «курськ-східний», повідомляється про пожежу на складі пально-мастильних матеріалів.
  • ЗСУ збили Мі-8 воздушно-космічєскіх сил FPV-дроном. Це сталося в Донецькій області, приблизно у 50 кілометрах за лінією фронту (росіяни спершу заявили, що вертоліт збито власною ППО).
  • міністерство оборони в москві проголосило, що його Су-35С збив МіГ-29 ПС ЗСУ на відстані 213 км. Як завжди, нуль доказів чи інших подробиць.
  • У російських та італійських соцмережах повідомили про створення у ВСрф піхотного підрозділу з особового складу воздушно-космічєскіх сил. Там має бути хоча б один колишній льотчик-винищувач.
  • Повітряні сили ЗСУ вдарили авіабомбами по «командному пункту та операторах БПЛА».

Довоєнне фото Mi-8MTV-2. Борт 59

31 липня:

  • Повітряні сили ЗСУ заявили про збиття однієї Х-59 і всі 89 «Shahed»-ів, виявлених у небі в ніч з 30 на 31 липня.
  • Українські дрони атакували омський НПЗ; за повідомленнями, вигоріло 600 тисяч тонн сирої нафти, ремонт займе 3-4 місяці.

Які (досить спорадичні) висновки можна зробити на підставі вищевикладеного:

  1. Українська СБУ продовжує атакувати дронами російську нафтогазову галузь. Це, між іншим, означає, що Київ не дуже зважає на волання Угорщини та Словаччини (до прикладу) у відповідь на його рішення перекрити потік на Захід російської нафти/газу через українську трубопровідну систему.
  2. СБУ прислухалася до відповідних порад і розширила перелік «прифронтових» російських авіабаз. Можна зробити висновок, що БПЛА, обрані для атак по них, не мають систем термінального наведення, що дозволяли б їм вражати «видимі цілі» – наприклад, припарковані літаки. Тому замість них вони регулярно влучають у склади пально-мастильних матеріалів. Мабуть, вони також б’ють по складах боєприпасів на об’єктах воздушно-космічєских сил, і – якщо судити з усіх вибухів і пожеж, що стали результатами їх дій, – досить успішно.
  3. Удар по авіабазі «оленья» – що розташована на кольському півострові поблизу мурманська, за 1800 км від України, – хороша ідея. Але для отримання серйозного ефекту такі удари слід повторювати якомога частіше.
  4. Наразі українські дронові удари по авіабазах воздушно-космічєских сил не дали ефекту у сенсі зменшення кількості КАБ-ударів російської авіації. Але все може змінитися, бо для подібних кампаній важливо проводити удари регулярно. Постійно тиснути на воздушно-космічєскі сили і заважати їх роботі. Одного-двох ударів по тій чи іншій авіабазі на місяць – недостатньо
  5. росіяни проводять повітряні атаки ударними дронами «Shahed» майже щоночі. Більшість операцій – у цілях «картографування»: вони намагаються змусити протиповітряну оборону ПС ЗСУ активувати свої радари, щоб відстежити їх. Звичайно, більшість «Shahed»-ів збивають, але якщо вже вони влучать…
  6. (Не)реакція НАТО на використання росіянами повітряного простору Румунії/НАТО для удару по українському порту Ізмаїл слугує джерелом натхнення для пуддінга та його вищестоящих органів…
  7. Схоже, Повітряні сили ЗСУ зараз не мають доступних для використання ракет повітряного базування Storm Shadow/Scalp-EG. Поняття не маю, чи у донорів закінчилися запаси, чи їх просто притримують. При цьому МіГ-29 і Су-27 продовжують застосовувати JDAM-и і HAMMER-и по цілях ближче до лінії фронту.
  8. Об’єднана система протиповітряної оборони воздушно-космічєских сил перевантажена. Після багатьох місяців бойових втрат та атак на багато різних об’єктів росіяни намагаються зробити єдине розумне – зосередити протиповітряну оборону для захисту особливо важливих напрямків. А це, у свою чергу, залишає багато інших їхніх об’єктів погано захищеними.
  9. Приблизно з 20 липня українські (та інші) джерела пишуть, що росіяни вивели свої системи протиповітряної оборони із західного та південного Криму та реорганізували їх усі в районі Керчі (східний Крим). Я особисто сумніваюся: росіяни ніколи б не залишили усі свої підрозділи та об’єкти на «святій землі» повністю беззахисними перед українськими ракетними та дроновими ударами. Швидше за все, вони перемістили залишки ЗРК С-300/400 у район Джанкой-Керч, а інші місця захистили «буками», «торами» і «панцирями».
  10. Здається, екіпажі систем С-400, «бук», «тор» і «панцир» почали краще перехоплювати ATACMS: зараз вони збивають у повітрі до 30% ракет.

Переклад: Катерина Соболева
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал

Автор:
Том Купер