Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що миротворчий контингент ОДКБ повинен залишити країну до 23 січня, а сам Казахстан чекають серйозні зміни, які передусім стосуватимуться силового блоку. Якщо слідувати словам Токаєва, чиє звернення 11 січня транслював казахстанський телеканал «Хабар 24», то ключова вина за втрату контролю над ситуацією лежить на Комітеті нацбезпеки (головна спецслужба країни – Ред.). Токаєв неодноразово підкреслив помилки та зраду окремих представників КНБ, при цьому акцентуючи на героїзмі поліцейських та військових.
Окремо Токаєв висловився щодо залучення сил ОДКБ. Він знову наголосив, що причиною став зовнішній напад на країну. Однак так і не назвав конкретних винних. Збройну агресію проти Казахстану, за словами Токаєва, здійснив «міжнародний тероризм».
«Далі відбулася гаряча фаза… у тому числі за участі міжнародних бойовиків… Проти нашої країни було розв’язано терористичну війну. Оскільки це була збройна агресія з боку міжнародного тероризму проти нашої країни… було юридично обґрунтоване звернення до ОДКБ», – сказав Токаєв.
Читайте також: Загадкові міжнародні терористи. Як країни-сторони ОДКБ пояснюють події в Казахстані
За його словами, наявність миротворців дозволила вільніше перекидати казахстанських силовиків у різні регіони країни для встановлення порядку.
«В цілому гостру фазу контртерористичної операції пройдено. Ситуація у всіх регіонах стабільна. У зв’язку з цим заявляю, що мі… основна місія миротворчих сил ОДКБ успішно завершена. За два дні почнеться поетапний вивід об’єднаного миротворчого контингенту ОДКБ. Процес виводу контингенту займе не більше десяти днів (таким чином ідеться про крайній термін у неділю, 23 січня – Ред.)
До згаданого звернення Токаєва, керівник миротворчого контингенту російський генерал-полковник Андрєй Сєрдюков (учасник окупації Криму – Ред.) заявляв, що війська залишаться в Казахстані до «повної стабілізації обстановки». Об'єктивно оцінити те, наскільки буде виконано розпорядження Токаєва про вивід іноземних військ буде складно. Точна чисельність військ ОДКБ у Казахстані невідома. Відомо, що участь беруть військові з Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану – усіх країн, які нині входять в ОДКБ.
Читайте також: Реакція на події в Казахстані: політичне «занепокоєння» та початок «нової історії» для країни в очах світових ЗМІ
Російське оборонне відомство повідомило, що для перекидання «колективних сил» створено повітряну групу з «понад 70 літаків Іл-76 та п’яти Ан-124». Підрозділи охороняють критичні об’єкти інфраструктури. Зокрема, один російський підрозділ ПДВ взяв під охорону аеропорт Алмати.
В інших країнах є конкретніша інформація. Вірменське оборонне відомство повідомило про 100 військових, яких відправили у Казахстан. У Білорусі військові повідомили про направлення «миротворчої роти зі складу 103-ї Віцебскої бригади ССО». Точний склад підрозділу невідомий, але за відкритими даними, він не перевищує 100 осіб. Рота охороняє неназваний «військовий аеродром». Киргизстанське міністерство оборони повідомило про відправлення 150 військових і 19 одиниць техніки. Вони охороняють ТЕЦ-2 також в Алмати. У Такджикистані повідомили про направлення 200 військових, які нібито охороняють ТЕЦ-1, знову ж, у Алмати.
У двох країнах ОДКБ – Вірменії та Киргизстані – сам факт відправки військових до Казахстану спричинив внутрішні політичні суперечки. Парламент Киргизстану схвалив відправку військ тільки з другої спроби. 7 січня під парламентом країни відбувся мітинг противників відправки військ у Казахстан.
У Вірменії найбільша опозиційна парламентська фракція «Айастан» звернулася до комісії Нацзборів країни із оборони та зовнішніх зв'язків із пропозицією провести спільне засідання на тему відправки військових.
«У нас є безліч питань, починаючи від відправлення наших військ, формату, формування, на основі чого. Бо якщо ми говоримо про вірменську миротворчу бригаду, яка до цього діяла під егідою ООН, це зовсім інший військовий підрозділ. У цьому випадку (Казахстану – Ред.) йдеться зовсім про інший військовий підрозділ. Усі ті аргументи, на підставі яких Вірменія погодилася. На підставі чого Вірменія дала згоду і що змусило Вірменію зробити це. На нашу думку, відправляти вірменський контингент було неправильно», – заявив депутат Гегам Манукян у коментарі місцевій редакції «Радіо свобода». Після заяви Токаєва про вивід військ офіційних коментарів з боку влади Білорусі, Вірменії, Киргизстану і Таджикистану немає. У Білорусі від початку заявляли про «короткотерміновість» місії.
Вже після заяви Токаєва з'явилася реакція міністра оборони РФ Сєрґєя Шойґу. Він не назвав конкретних термінів виведення військ.
«Виконання завдань Колективними миротворчими силами здійснюватиметься до повної стабілізації обстановки в Республіці Казахстан, природно, за рішенням керівництва Республіки Казахстан», – сказав Шойґу.
Через кілька годин після відеозвернення президента Казахстану відреагували у самій ОДКБ. Там повідомили, що чекають «офіційного звернення», якого на той момент 11 січня не надійшло.
«Звернення від казахстанської сторони до секретаріату ОДКБ поки що не надходило, але ми знаємо про відповідну заяву президента Казахстану», – сказав прес-секретар ОДКБ Владімір Зайнєтдінов.
За його словами, щойно таке звернення надійде, буде підготовлено проект рішення Ради колективної безпеки ОДКБ. «У рамках його виконання рада міністрів оборони визначить порядок виведення миротворців», – додав Зайнєтдінов.
Прокоментував заяву Токаєва й командувач силами ОДКБ в Казахстані Андрєй Сєрдюков.
«Наразі командуванням колективних миротворчих сил ОДКБ спільно з міноборони Республіки Казахстан розробляється план з передачі об'єктів, що охороняються миротворцями, правоохоронним органам країни». За його словами, військові країни ОДКБ залишать Казахстан «після виконання завдань». Таким чином станом на 12 січня жодних точних термінів виведення військ ніхто, окрім Токаєва, не називає.