«У мене таке враження, що це ви вчинили такий сильний тиск на федерального президента», – каже Сандра Майшберґер, ведуча німецького каналу ARD під час інтерв’ю із українським послом в Німеччині Андрієм Мельником 6 квітня. Телеведуча мала на увазі розкаяння президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра щодо його помилок у російській політиці. Андрій Мельник справді активно критикував федерального президента, за тиждень до цього ефіру навіть відмовився піти на організований Штайнмаєром концерт на підтримку України, оскільки серед солістів були лише росіяни. «Для Штайнмаєра відносини з Росією були і залишаються чимось фундаментальним, навіть священним. Що б не сталося, навіть агресивна війна не відіграє у тому важливої ролі», – заявив український посол в інтервʼю Tagesspiegel на початку квітня, згадавши й про той концерт. Він підкреслив, що через такий підхід федерального президента, складається враження, що той поділяє думку Путіна щодо відсутності в українців субʼєктності. У тому ж інтерв’ю Мельник наголосив, що «Штайнмаєр сплів павутину контактів із Росією», чим вкотре накликав на себе чимало критики, хоча й висловлюваної з розумінням. Так, Йоган Вадефул із ХДС наголосив, що «розуміє критику Мельника на адресу федерального уряду через його нерішучість у підтримці України, але щодо павутини він переходить кордони».
Читайте також: Die Welt: Пізнє прозріння Штайнмаєра
Дивовижно, але українському послові вдається задавати тон німецькій пресі. Незадовго після цих висловлювань, зокрема у виданні Die WELT, з’явилися публікації про роль німецького зовнішньополітичного відомства у вибудовуванні звʼязків із РФ та саме того формату російської політики, який країна має сьогодні.
Щоб зрозуміти, наскільки інформаційно складним у відстоюванні українських інтересів було і є німецьке політичне середовище, можна пригадати бодай скандальне висловлювання щодо нашого дипломата ексканцлера Герхарда Шредера ще у травні 2020 року. Тоді Шредер обізвав Мельника «карликом з України» через критику ним позицій Шредера щодо санкцій. Український посол використав той привід з користю, дав коментарі багатьом німецьким ЗМІ і врешті інформаційно переміг у двобої.
Читайте також: Дипломатичний скандал у Німеччині: Мельник vs Шредер: 1:0
Інший аспект – це, наприклад, висловлюння на той час ще міністра закордонних справ Штайнмаєра у 2016 році. За два роки після анексії Криму в інтервʼю TAZ він заявив, що певним чином розуміє «російське сприйняття» щодо загрози Кремлю із Заходу. Росія на той час вела війну на Донбасі, анексувала Крим, збила пасажирський літак MH17 і лише за останнє звірство була покарана санкціями. Однак попри санкції, РФ отримала дозвіл будувати і будувала газопровід «Північний Потік -2».
В оточенні федерального президента не цуралилася таких висловлювань навіть зовсім нещодавно. Новопризначена прес-секретарка Штайнмаєра Керстін Ґаммелін 15 лютого (за тиждень до повномасштабного російського вторгнення) у своєму твіттері цитувала іншого співчутливого до Росії німецького автора Інґо Шульце: «Невже так складно зрозуміти, що не лише Україна, але й Росія почуває себе загроженою?». Схожим «розумінням» російських позицій дуже активно просякнута значна частина німецької політичної еліти, зокрема серед представників Соціал-демократичної партії. Тож будь-яке протиставлення цим позиціям викликає широкий спротив. Так в середині березня, за три тижні після того, як ФРН оголосила про зміну власних позицій щодо постачання Україні зброї, а у Бундестазі вже виступив президент Зеленський, але нічого із обіцяного ФРН на той момент не потрапило до України, посол Андрій Мельник в інтервʼю німецькому медіа нагадав, що канцлеру було б добре виступити із коментарем щодо звернення українського президента. У відповідь на це представник СДПН у парламенті Зьорен Бартол назвав його «нестерпним». А скільки звинувачень було через відстоювання батальйону «Азов»!
Посол Андрій Мельник, як також зазначила Сандра Майшберґер, «мабуть найвідоміший посол у Німеччині». З часу свого призначення, він активно комунікує із німецькою пресою, завжди відкритий до коментарів та інтервʼю, а тепер про нього навіть пишуть статті. «Те, що дипломати стають дуже недипломатичними, дещо незвично, але по-людськи зрозуміло в такій ситуації. Посол України в Німеччині Андрій Мельник у цьому плані абсолютно недипломатичний дипломат», – пише Крістоф Коопман для німецької газети Sueddeutsche Zeitung. «Один проти майже усіх», – таку назву має нещодавня стаття про Мельника у Frankfurter Allgemeine Zeitung. Якщо зважити, що в день російського нападу міністр фінансів Крістіан Лінднер Мельнику безпосередньо говорив про те, що Україна не вистоїть і двох днів, то назва статті відображає суть проблеми. «Він відверто недипломатичний дипломат. Андрій Мельник, посол України в Берліні, очевидно, змінює німецьку політику», – пише про Крістоф Штрак у статті для Deutsche Welle. «Я всього лиш інструмент», – заявив посол Андрій Мельник про свою «недипломатичну популярність» наприкінці розмови із Сандрою Майшберґер.