Щороку з наближенням розгляду питання про бюджет зростає й кількість публікацій у пресі щодо майбутніх цін на сигарети, алкоголь і пальне. Зазвичай виробники лякають споживачів подорожчанням товарів, а політики у відповідь роблять гучні заяви в стилі «відібрати гроші в поганих бізнесменів і віддати їх бідним громадянам». Причина суперечок — розмір акцизного податку, який ще називають податком на задоволення. Акциз накладають на товари, які завдають споживачеві певної шкоди. В українських реаліях він є одним із основних наповнювачів бюджету. У 2018-му тютюнові підприємства сплатили 43,7 млрд грн податків, а заплановані показники на 2019-й — 57,7 млрд грн, хоча реальні збори поки що відстають.
Цього року звичні суперечки про податки для тютюнової галузі вийшли на принципово інший рівень. Іноземні компанії пригрозили закрити виробничі потужності в Україні й перенести офіси за кордон. Змінилася й підстава для таких заяв: в епіцентрі не проект бюджету, а правка до закону, який регулює розподіл доходів від торгівлі. Дійшло до того, що 7 листопада з представниками найбільших тютюнових підприємств особисто зустрівся Володимир Зеленський. У прес-релізі, який розмістили на сайті президента за підсумками зустрічі, чимало загальних слів про «позитивний бізнес-клімат, зростання інвестицій, робочих місць та податкових надходжень», тоді як конкретики майже немає. «Крім того, було зроблено акцент на необхідності вирішення проблеми тіньового ринку тютюнових виробів», — ідеться наприкінці тексту. На Банковій були присутні також міністри фінансів, економіки, голови Державної податкової служби та Антимонопольного комітету.
Читайте також: Цигаркова імперія
Вже наступного дня після зустрічі представники індустрії змінили тональність заяв. «Ми вирішили цілковито відновити виробництво сигарет на фабриці в Кременчуці. З понеділка, 11 листопада, «JTI Україна» відновить виробництво на всіх лініях», — заявив директор із корпоративних питань і комунікацій компанії Ґінтаутас Дірґела. Аналогічну за змістом заяву оприлюднили й у British American Tobacco. Водночас проблему, яка спричинила цьогорічний конфлікт, досі формально не вирішено.
Ще одним учасником зустрічі в президента став голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Саме його комітет у вересні й жовтні готував законопроект № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відсутність будь-якої згадки про тютюнову індустрію в назві проекту не випадкова. Від початку він не мав безпосереднього стосунку до цієї сфери. Однак напередодні другого читання двоє депутатів від «Слуги народу» Олександр Дубінський та Олександр Юрченко подали до проекту поправку № 8 про регулювання обігу тютюнових виробів. Її суть у встановлені так званої маржі під час продажу сигарет. Виробників хочуть змусити реалізувати їх гуртовим продавцям за ціною, що не перевищує 80% роздрібної (йдеться про вартість, яка вказана на пачці й за якою купують сигарети споживачі). Гуртовики, своєю чергою, муситимуть продавати продукцію роздрібним мережам за ціною, що не перевищуватиме 87% роздрібної. Інакше кажучи, встановлюється фіксована націнка на сигарети, яка йтиме в кишені оптовиків і власників роздрібних мереж відповідно в розмірі 7% та 13%.
Обговорювалася правка на засіданні комітету 3 жовтня. Її вирішили запровадити тимчасово — до 1 січня 2021 року. Вже 4 жовтня законопроект із тимчасовою правкою Дубінського — Юрченка ухвалили в цілому. Саме після цього конфлікт і набрав обертів. 9 жовтня представники Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» скликали прес-конференцію, на якій і пригрозили зупинити виробництво.
Однак поділ сторін конфлікту на владу, з одного боку, та виробників сигарет, із другого, занадто спрощений. У проміжку між ухваленням законопроекту № 1049 та прес-конференцією Укртютюну в низці ЗМІ з’явилися публікації під заголовками «Тютюновиробники підтримали новий закон про оподаткування сигарет». Першоджерелом у цих публікаціях вказано асоціацію «Виробники тютюнових виробів» (у держреєстрі можна знайти організацію під трохи іншою назвою — Асоціація виробників тютюнових виробів, далі ВТВ). Незважаючи на схожість назв та спільну сферу діяльності, Укртютюн і ВТВ — різні асоціації, які найчастіше мають діаметрально протилежні позиції з більшості питань. Причина такої ситуації в структурі ринку тютюнових виробів, що склалася в Україні. І нинішні суперечки довкола правки Дубінського — Юрченка та пов’язані з нею події є виявом набагато глибшого й давнішого конфлікту в цій сфері.
Укртютюн об’єднує українські представництва найбільших тютюнових компаній світу — так званої великої четвірки: JTI, Phillip Morris, British American Tobacco (в Україні представлена ВАТ «Прилуки») та Imperial Brands. Асоціація ВТВ у переліку засновників має, зокрема, Винниківську тютюнову фабрику (та ще дві компанії з того самого містечка під Львовом) і «Юнайтед табако» з Жовтих Вод. Останню нині очолює Ігор Палієнко. Людина з таким самим іменем, по батькові та прізвищем протягом двох скликань була помічником депутата-мажоритарника Олега Кришина (член фракції «Народного фронту» в Раді VIII скликання), який обрався від округу в Жовтих Водах. Місцеві ЗМІ у 2018‑му навіть опублікували компліментарний щодо Кришина матеріал, у якому стверджувалося, що фабрику «Юнайтед табако» відкрили за сприяння цього нардепа. Сам Кришин відкидає будь-які зв’язки з тютюновою індустрією. У контексті історії з правкою Дубінського — Юрченка фігурує ще одна профільна асоціація під назвою «Спеціалізована торгівля». За інформацією видання «Бізнес.Цензор», нібито саме вона надіслала листа з проханням внести відповідні зміни. На момент публікації цього матеріалу серед засновників принаймні одного з підприємств — учасників «Спеціалізованої торгівлі», а саме ТОВ «Авангард-плюс», є Антон Сухомлин. Його батько Олександр — колишній власник Винниківської тютюнової фабрики. ЗМІ й досі пов’язують Сухомлина з тютюновим бізнесом.
Читайте також: Глобальне та провальне
Аргументація прихильників правки Дубінського — Юрченка полягає в тому, що вона б’є передусім по монополісту на ринку гуртової торгівлі сигаретами — компанії «Тедіс» (колишня «Мегаполіс»). Мовляв, установлення фіксованої маржі на рівні 7% і перерозподіл 13% на користь роздрібних мереж відбере в «Тедіса» можливість одноосібно впливати на ринок. Монопольне становище та структура власності цієї компанії не раз ставали темою журналістських розслідувань. 10 жовтня АМКУ наклав на «велику четвірку» й «Тедіс» штраф у розмірі 6,5 млрд грн. Неофіційно виробники сигарет визнають, що працювати з «Тедісом» їм банально легше. Це зумовлено специфікою бізнесу, адже великі гравці так чи інакше є монополістами, а через великого гуртовика легше відстежувати ринок і ціни. Буде це «Тедіс» чи інша компанія, їм не так важливо, однак така компанія точно буде співмірною за обсягами продажу. Якщо ж повернутися до правки Дубінського — Юрченка, то головна проблема в тому, що її зміст ніяк не сприяє амбітній меті боротьби з монополією посередника. Передусім правка передбачає більшу маржу для гуртовиків, зокрема «Тедіса», ніж є зараз. Окрім того, є інші два безпосередні наслідки можливого її запровадження: лобіювання інтересів окремих учасників ринку та потенційне зростання частки контрафактної продукції.
Лобіювання — це відповідь на питання про те, чому одні виробники сигарет підтримали запропоновані зміни, а інші виступили проти. Винниківська тютюнова фабрика, яка відіграє ключову роль в асоціації ВТВ, має доволі специфічну модель бізнесу, що в одному з інтерв’ю визнав нинішній офіційний власник компанії Григорій Козловський. «Основним напрямом використання акцизних марок для Винниківської фабрики є сигарили. Замовляючи марку для сигарил (нагадують сигари меншого розміру. — Ред.) і потім здійснюючи доплату відповідно до виробленої продукції (і сигарил, і сигарет із фільтром), фабрика може зменшити потребу в обігових коштах до двох місяців», — зазначив він у квітні 2018-го. За назвами «сигарети» й «сигарили» криється доволі проста схема. Акцизний податок, який виробник сплачує з пачки сигарет кількістю 20 штук у 2019-му, становить не менш як 22,63 грн. Натомість акцизний податок на сигарили вираховується залежно від кількості тютюну в продукті. Специфіка Винниківської тютюнової фабрики в тому, що вона, маючи грандіозний перелік найменувань сигарет, акцизні марки для них майже не закуповує. Натомість у великих кількостях купує марки для сигарил. Економія на одній пачці завдяки такій підміні може становити 3,7 грн і більше залежно від того, на яку вагу сигарил видано акцизну марку. Чи здійснює вона подальшу доплату за весь обсяг випущеної продукції, перевірити неможливо. Водночас, за даними дослідження ринку сигарет компанії TNS, яке опинилося в розпорядженні Тижня, найбільше контрафактної продукції в Україні продають під брендами Compliment і Marvel. Офіційно ці бренди реєструє саме Винниківська тютюнова фабрика.
Читайте також: Контрабанда в ОРДіЛО: золоті жили
За такої моделі бізнесу легко підтримати правку Дубінського — Юрченка. Прописані в ній правила, що стосуються вартості, поширюються тільки на сигарети й не мають жодного стосунку до сигарил. На останні не поширюється поняття «максимальна роздрібна ціна», на основі якої й розраховують обов’язкові 7% для гуртовиків і 13% для роздрібних мереж. Торгівля сигарилами точно залишиться договірною.
Можливе зростання частки контрафакту також є безпосереднім наслідком запропонованих змін. На сьогодні податки становлять близько 65% вартості сигарет, яку сплачує споживач. Маржа гуртовиків і роздрібних торгівців не перевищує 10%. Неважко передбачити, що в разі її зростання до 20% виробник не зменшить свою частку, а підніме ціну для споживачів. До цього слід додати заплановане в проекті бюджету-2020 зростання вартості акцизу на 20%. Послідовне підвищення акцизу на сигарети, по суті, є зобов’язанням України в межах Угоди про асоціацію з ЄС. До 2025-го він має сягнути €90 за 1 тис. штук. Тож не дивно, що сигарети подорожчають і для споживача. Проблема в тому, що Україна постійно змінює календар зростання цін. Наприклад, цього року акцизи збільшилися на 30% замість запланованих 20%. У 2020-му до акцизного зростання може додатися ще й подорожчання внаслідок правки Дубінського — Юрченка. У разі шокового для споживача підвищення цін він не кидає курити, як того хотілося б, а починає купувати дешевший контрафактний продукт. Наслідки різкого подорожчання можна було спостерігати в сусідній Румунії. У 2009-му там вирішили підняти ставку акцизу до рекомендованого ЄС рівня, після чого тіньовий ринок зріс із 22% до 36% буквально за два місяці. У результаті уряд був змушений відкотити ціни назад і витрачатися на програми боротьби з контрабандою.
В Україні тіньовий ринок, за оцінками самих виробників сигарет, куди менший і становить близько 8%. Однак за останні два роки він зріс удвічі. План податкових надходжень також не виконується. У 2019-му зберуть приблизно на 18% менше, ніж заплановано. Необережні рішення навряд чи приведуть до оздоровлення українців, натомість можуть серйозно вдарити по бюджету країни. На момент публікації цього матеріалу законопроект № 1049 із правкою Дубінського — Юрченка досі не підписано й не ветовано президентом.