Професор європейських досліджень у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету Тімоті Ґартон Еш пише, що торік CEO Volkswagen Group China Штефан Велленштейн заявив, що знає про "закиди" стосовно ситуації в Сіньцзяні, але ні на заводі, ні в місцевих ланцюжках постачання компанія не використовує примусову працю. Голова правління Volkswagen Герберт Діс повторив це твердження в інтерв’ю на початку цього року: "Ані ми, ні наші постачальники не використовуємо підневільних працівників".
Читайте також: Традиційні опоненти і новий союзник Китаю
Однак президентка Ради депутатів євреїв Великої Британії Марі ван дер Зіл на початку 2021 року у листі до британського прем’єр-міністра зазначила, що інформація з Китаю має схожість із тим, що відбувалося в нацистській Німеччині в 1930-1940-х роках. Порушення прав людини щодо уйгурів стало "найбільшим скандалом нашого часу".
"Дилема німецького автовиробника примітна ще й іншим. Компанія – приклад західних фірм, які так узалежнилися від китайського ринку, що вже ледве чи можуть від нього відмовитися. Продажі в Китаї становлять понад 40% реалізації автомобілів Volkswagen у всьому світі. Хоч би які точні розрахунки спонукали VW створити відносно невеликий завод у Сіньцзяні у 2013 році, можна бути певним, що його закриття негативно вплине на відносини з китайським режимом, від якого залежить увесь бізнес у країні. Компанія привела себе в патову ситуацію, адже застрягла між непоступливим Сі Цзіньпіном і західною громадськістю, що дедалі більше обурюється. Наслідком може стати моральна автокатастрофа", – йдеться в матеріалі Die Welt.
Тімоті Ґартон Еш наголошує, що за цією провідною західною компанією стоїть одна з провідних західних країн, яка також ризикує стати надто залежною від Піднебесної. Так, за канцлерства Анґели Меркель Китай став найбільшим торговельним партнером Німеччини. Її прогнозований наступник, кандидат на посаду канцлера від християнських демократів Армін Лашет, зараз прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії, федеральної землі, яка також має міцні економічні відносини зі східноазійською диктатурою.
Читайте також: Петер Гут: "Нинішня федеральна передвиборча кампанія в Німеччині приречена на провал"
"Щотижня численні гігантські контейнерні потяги прибувають у місто Дуйсбург, яке саме себе називає західною кінцевою зупинкою "нового Шовкового шляху" Пекіна (ініціатива "Один пояс, один шлях"). Попри тиск, який уряд Байдена чинив на Берлін, усе, що Лашет досі говорив на цю тему в ході німецької виборчої кампанії, свідчить про його плани продовжувати ніжні відносини з КНР, у яких бізнес-інтереси відіграють провідну роль. Якщо німецька політика щодо Піднебесної не зміниться, не буде й послідовної, ефективної європейської китайської політики", – зауважує автор.