«Здається, російський наступ затихає, а великий український контрнаступ ще попереду. Генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, прогнозує, що російська армія розвалиться до кінця літа і що Україна поверне всі території, які вона втратила з моменту початку вторгнення 24 лютого. Хоча цей сценарій може бути надто оптимістичним, він більш імовірний, ніж будь-яка перемога Росії» – пише на шпальтах видання The Washington Post колумніст Макс Бут.
У своїй статті під назвою «Не турбуйтеся про почуття Путіна. Росія повинна заплатити за своє вторгнення» Макс Бут звертає увагу на прихильників компромісів з Путіним, чиї голоси чути на Заході:
«Замість того, щоб святкувати прогрес українців, багато хто на Заході реагують з трепетом. Президент Франції Еммануель Макрон застерігає, що Росію не можна принижувати. Італія поширює свій власний мирний план із чотирьох пунктів. Редакція New York Times заявляє, що «вирішальна військова перемога України… не є реалістичною метою», і радить президенту Володимиру Зеленському відмовитися від землі заради миру.
Це фальшивий реалізм. З огляду на те, що світ очікував, що Київ впаде протягом трьох днів після російського вторгнення, говорити, чого Україна може, а чого не може досягти на полі бою, є верхом зарозумілості. Враховуючи жах, який Росія завдала на захоплених територіях, серед яких зґвалтування, вбивства та депортація, наполягати на тому, щоб Україна віддала частину свого народу під безстрокову російську окупацію, є верхом нелюдяності».
Бут наголошує, що прагнення досягти миру шляхом поступок з боку України лише заохотить агресора:
«Росія не показала жодних ознак припинення війни чи вступу в серйозні переговори, уявити, що українські поступки тепер приведуть до кінця війні, є верхом мрійництва (wishful thinking). Швидше за все, Путін розглядатиме будь-які попереджувальні поступки як ознаку хиcткої рішучості і просто подвоїть власну рішучість пережити своїх ворогів.
Настав час перестати турбуватися про те, щоб пощадити почуття Путіна. Саме такий настрій призвів до вторгнення в Україну в першу чергу. Росія порушувала (правила — Ред.) і раніше — вторгнення в Грузію в 2008 році, захоплення Криму в 2014 році, бомбардування Сирії, що почалося в 2015 році, втручання у президентські вибори в США 2016 року, отруєння дисидентів на Заході — і Захід так і не розправився (з Путіним — Ред.) через припущення, що ми повинні мати справу з Москвою. Досить панькатись. Росія повинна зазнати такої нищівної поразки, що пройде багато десятиліть, перш ніж інший російський лідер подумає напасти на мирного сусіда».
На думку Бута, від приборкання Росії не варто відмовлятись через страх перед можливою ескалацією:
«Чого взагалі всі бояться? Немає конвенційного способу ескалації, яку Путін може зараз здійснити на практиці; його авіацію зупиняє не російська стриманість, а українська протиповітряна оборона. Занепокоєння — давайте будемо чесними — полягає в тому, що, якщо Путін буде принижений, він вхопиться за ядерну кнопку (he will go nuclear). Але шанси Путіна атакувати ядерною зброєю країну НАТО і розпочати Третю світову війну нескінченно малі. Якщо Путін використає ядерну зброю, то проти України. Українці готові піти на цей маленький ризик, щоб захистити свою країну — і весь цивілізований світ — від злої загарбницької війни».
Бут завершує свою статтю закликом збільшувати військову допомогу Україні:
«Ми, які сидимо в безпеці і спостерігаємо за війною збоку, не маємо права говорити українцям, якими мають бути цілі війни. Ми маємо моральний і стратегічний обов’язок просто підтримати їх. Українцям потрібно більше озброєння із Заходу, зокрема артилерійських систем HIMARS та винищувачів F-16. Їм не потрібні лекції від тих, хто сумніваються, але стверджують, що знають краще, ніж вони, що відповідає власним інтересам України».