Видання відзначає, що хоча до Олімпійських ігор-2014 у Сочі залишається ще чотири місяці, проте мешканці столиці Дагестану Махачкали відчувають на собі наслідки цієї події вже протягом місяців.
«Російська влада, вирішивши не затьмарювати собі свято терактами, що пригнічують бурхливий Північно-Кавказький регіон, який розташований небезпечно близько до Олімпійського міста, почала відбирати та затримувати, за словами активістів із прав людини, без жодних обвинувачень підозрюваних у тому, що вони є бойовиками», – пише The New York Times.
«Північнокавказькі республіки Чечня та Дагестан, які вже давно є місцями мусульманського спротиву і терористичних атак, є місцем найкривавішого конфлікту у сучасній Європі, відповідно до даних звіту Міжнародної кризової групи. Згідно з ними, торік через сутички загинуло щонайменше 700 людей, а 525 було поранено. У першій половині цього року щонайменше 242 людей загинуло і 253 було поранено», – пише видання.
The New York Times відзначає, що певний час Росія намагалася застосовувати амністії та економічний розвиток у протидії насильству в регіоні, проте з наближенням початку Олімпійських ігор у Сочі ця ініціатива зникла. У коментарі виданню дослідниця із Міжнародної кризової групи Варвара Пахоменко заявила, що усі м'які заходи було скасовано з наближенням Олімпійських ігор. Крім того, за її словами, у Дагестані їм зараз доводиться спостерігати вибухи будинків родичів бойовиків, примусові зникнення і тортури.
«У вересні президент Владімір Путін сказав, що військові та МВС вжити рішучіших дій для підвищення безпеки до початку Олімпіади, але жорсткі заходи порядку почали всерйоз застосовувати ще в січні», – пише видання. Як повідомив експерт Міжнародної кризової групи Серажутдін Дацієв у коментарі виданню, у регіоні також зростає кількість зниклих безвісти.
«Значна частина хаосу пов'язана із кровними помстами між сім’ями агентів служб безпеки та посадовцями та сім'ями бойовиків… Кремль визнав цю проблему, і у зв’язку з цим він звинуватив місцевих чиновників у використанні своїх посад для подальшої особистої ворожнечі. І хоча активісти із прав людини вітали цю заяву, вона лише стала додатком до загального відчуття сум’яття напередодні Олімпійськиз ігор», – підсумовує The New York Times.