«Незважаючи на войовничий тон, експерти відзначають, що члени НАТО продовжуватимуть витрачати незначні суми на оборону», – пише The New York Times.
Тим часом, Річард Даннатт, колишній начальник штабу британських збройних сил, як пише видання, цього тижня заявив, що британський уряд має згорнути свої плани щодо скорочення регулярної армії до найнижчого числа з часу битви при Ватерлоо, до 82 тис. до 2018 року, а також вивести всі свої 20 тис. війська, розміщених у Німеччині. Даннатт заявив, що Велика Британія повинна тримати 3 тис. військовослужбовців в Німеччині як "заяву про те, що сильніший військовий потенціал має лежати в основі нашої дипломатії".
НАТО утримується від розгортання значної кількості військ у державах-членах, що межують з Росією – «одностороння обіцянка дана Москві у 1997 році, коли Росія поводила більше як спільник», сказав в коментарі виданню колишній посол США в НАТО Іво Даалдер.
Країни-члени НАТО повинні витрачати 2% власного ВВП на оборону. Проте економічна криза важко вдарила по ЄС, змусивши країни до скорочення військових бюджетів.
Торік тільки невелика частина країн-членів НАТО виконали вимоги. Згідно з даними НАТО, у США показник витрат на оборону сягнув 4,1%, Великої Британії 2,4%. Естонія була на рівні 2%, Греція, попри борги, все ще витратила 2,3 %, Франція 1,9%, а Туреччина і Польща були на рівні 1,8% , в той час як Італія витратила всього лише 1,2% свого ВВП
Іспанія і Угорщина разом із вразливими країни Балтії Латвії та Литви витрачали менше ніж 1%. Навіть Німеччина, яка є відносно багатою, витратила всього 1,3%.
Проте, «незважаючи на риторику, Крим "не матиме великого значення для витрат на оборону, але він може змінити спосіб розподілу коштів", вважає колишній американський дипломат у дослідницькому інституті Chatham House в Лондоні. "Для урядів все ще складно «продати» ідею, що соціальні витрати на охорону здоров'я та освіту є менш важливим, ніж оборона, особливо в Західній Європі», – зазначає видання.