«Криза в Україні не згасає. Про це свідчать численні ознаки – зокрема, збільшення кількості російських військ на кордоні (з Україною – ред.), військові «навчання», які раптом можуть перерости в інтервенцію, загострення боїв навколо анклавів сепаратистів та поширення войовничих заяв», – пише The Guardian.
На думку видання, Росія двічі отримувала шанс для виходу із конфронтації, однак жодним з них не скористалася. Як стверджують, перше це сталося у травні, після обрання президентом України Петра Порошенка. Вдруге – після катастрофи авіалайнера у небі над Донбасом.
«Трагедія була настільки приголомшливою, що зміну політики Росії не розглядали б як поразку, в той час як офіційний Київ та його союзники могли б також вплинути на ситуацію, не демонструючи слабкості», – зазначає британське видання, підкресливши, що бойові дії можна було припинити хоча б на час розслідування катастрофи літака, однак протистояння не послабилося.
The Guardian наголошує, що взяття Слов’янська на початку липня стало переломним моментом в антитерористичній операції і наразі українські військові затискають терористів в кільце.
«Президент Путін невдовзі може постати перед вибором: визнати, що він програв гру, або ж наважитись на відкрите вторгнення, щоб відштовхнути українців назад», – пише видання, підкресливши, що Путін, ймовірно, готується до цього, стягуючи до кордону війська.
«У НАТО припускають, що прикриттям для вторгнення може бути позначення російських військ як миротворців. Це матиме катастрофічні наслідки для всіх держав-учасниць. Довготривалий конфлікт погіршить і без того погані відносини Росії із Заходом. Україна вже вдруге буде ізольованою. Східні європейці – наляканими. А Західній Європі та Америці буде соромно, що вони не змогли відвернути загрози, тож в результаті це поглибить протистояння між ними», – зазначає The Guardian.
«З наближенням цього критичного моменту, сторонам варто пошукати варіант, який влаштує обидві сторони. Не формальний чи неформальний протекторат, який, вочевидь, влаштував би Путіна, однак став би ще одним джерелом проблем, але й не фіктивна автономія», – пише видання.
«Нещодавно президент Обама у своїй телефонній розмові з Путіним підкреслив, що пріоритетним є дипломатичне рішення. Ця думка часто звучить, однак чи є вона чимось більшим, ніж просто благочестива риторика? В таких випадках дипломатія не повинна бути публічною і, можливо, не може бути такою. Сподіваємось, що принаймні в таємних консультаціях є прогрес. В іншому випадку нам не уникнути зіткнення, про яке ще довго шкодуватимемо», – резюмує The Guardian.