Як свідчать результати дослідження Інституту міжнародної економіки, за період з Першої світової війни і до сьогодні лише 34% санкцій мали успіх. Так, в 2003-2004 роках ООН та США скасували санкції проти Лівії, які тривали ще з 80-90-х років після того, як Муаммар Каддафі пообіцяв відмовитись від тероризму та розробки ядерної зброї. Тоді санкції назвали одним з факторів, які сприяли капітуляції Каддафі. Нещодавно ЄС, США, Австралія та Велика Британія оголосили про часткове зняття санкцій з Бірми у відповідь на демократизацію, яка відбувається в країні після приходу до влади нових лідерів 2001 року.
Переважна ж більшість випадків застосування санкцій часто свідчать про їх неефективність та непродуманість.
В 1993-1994 роках Рада Безпеки ООН наклала санкції на військову хунту Гаїті. Тоді вперше в історії ціллю санкцій стали окремо лідери, а не статки країни. Але санкції виявились слабкими та нетривалими, а американські посадовці зробили кілька помилок, наклавши, наприклад, санкції на гаїтянського пастора замість військового з таким же ім’ям. У 1995 році санкції проти Іраку через ембарго на торгівлю мали руйнівні для країни наслідки. Зокрема, відповідно до звіту ООН, від голоду померло 0,5 млн дітей.
У 2004 році ООН порушило питання щодо прав людини осіб, які стикаються з індивідуальними санкціями за нібито зв'язок з терористами, але мають мало можливостей оскаржити непрозорі рішення, за яким їх включають до «чорних списків».
В 2006 році Рада Безпеки ООН наклала «беззубе» та переважно недієве ембарго на поставку розкоші, включаючи Hennessy та годинники Rolex режиму Кім Чен Іра.
А санкції проти режиму Муаммара Каддафі та його союзників під час лівійського повстання також мали непевний успіх. Так, у програмного забезпечення банків були проблеми з блокуванням активів диктатора через різне написання ім’я Каддафі англійською. Крім того, велику частину коштів було приховано на офшорах через схеми, які було важко виявити.
У 2011-2012 роках США та ЄС наклали найжорсткіші за всю історію санкції на Іран, що включають нафтове ембарго та санкції проти центрального банку Ірану. Між тим деякі країни, такі як Китай, протистоять таким зусиллям. Між тим санкції проти Сирії, які тривають вже більше року та ухвалювались ЄС більше десятка разів в різному обсязі, поки що не припинили кровопролиття в країні. «Вони не зможуть нас ізолювати. Ми не є країною-нафтовиробником. Ми не такі як Ірак», – заявив президент Башар аль-Ассад.