«На початку грудня один з провідних адміралів Індії припустив, що його флот захищатиме індійсько-в`єтнамську розробку нафти в Південно-Китайському морі від китайської войовничості, тоді як Китай і Японія агресивно ще раз підтвердили своє «священне» право на спірні острова Сенкаку в Східно-Китайському морі. Китай і Філіппіни досі перебувають в конфлікті щодо мілини та риболовлі. Цього всього досить, щоб задуматися: що якщо у 2013 році нарешті спалахне конфлікт в Азії?», – пише видання.
«Напруженість між Японією і Китаєм впродовж останнього десятиліття, підбурена історичними та територіальними суперечками є найвищою з часів Другої світової війни. Обидві сторони здійснили безпрецедентні кроки, наблизивши свої судна до островів Сенкаку.
Але протистояння зараз існує не лише між традиційними конкурентами такими як Японія і Китай, а й між ключовими союзниками США в Азії. Суперечки між Японією і Південною Кореєю щодо крихітних островів в Японському морі були серйозно ускладнені безпрецедентним візитом президента Кореї Лі Мьон Бака в серпні 2012 року і гучною критикою японськими законодавцями південнокорейського президента.
Історична ворожнеча, що випливає з окупації Японією Південної Кореї зробила співпрацю у сфері безпеки між Сеулом і Токіо неможливою, навіть у питаннях обміну критичною військовою інформацією перед ядерною загрозою Північної Кореї», – зазначає The Foreign Policy.
«Більш того внутрішня політика в регіоні не обіцяє нічого хорошого для регіональних відносин. Ймовірне повернення японського консервативного прем’єра Сіндзо Абе після виборів 16 грудня може бути тривожним. Союз з більш ліберальною Демократичною партією Японії (заради створення коаліції й уряду – Ред.) може помірити націоналізм Абе, але це може здатися складним. Замість цього Абе може об’єднатися з партією ультраправого Ісіхара Сінтаро – відвертого губернатора Токіо, який цього року спровокував Японію націоналізувати Сенкакус, що мало наслідком протести по всьому Китаю. Навіть без Ісіхара Абе майже напевно стане більш радикальним у військових питаннях, як він це зробив за останнього свого прем’єрства з 2006 по 2007 роки…Статус-кво між Китаєм, Японією і Кореєю в даний час зміщується в тривожний і, можливо, непоправний спосіб», – йдеться в статті.
«На тлі цього всього таємною загрозою є нова динаміка в Північній Кореї. Запуск Unha-3 є найяскравішим останнім проявом глибоко укоріненої та багаторічної національної місії з розробки балістичних ракет великої дальності і ядерної зброї. Реакція великих держав в регіоні буде настільки ж тривожною, наскільки вони є непередбачуваними. США та Південна Корея нарощуватимуть військові навчання в Жовтому морі. Новий уряд Абе прагнутиме до зміцнення японської системи протиракетної оборони. Сполучені Штати будуть використовувати другий етап підготовки північнокорейських ракет для більш широкого регіонального співробітництва в галузі оборони в Південно-Східній Азії, що може розізлити Китай. І, нарешті, Північна Корея наближається до того, щоб стати повноцінною ядерною державою в наступні кілька років, а тому країни регіону, які відчувають загрозу, будуть прагнути до нарощення обсягів зброї власними силами. Така реакція в кінці-кінців може розпалити гонку озброєнь в регіоні», – додає The Foreign Policy.
Читайте також: США – Китай: новий етап «дружньої ворожнечі»