За словами видання рішення Владіміра Путіна не брати участь у саміті G-8 викликає жаль. «Обама та інші лідери G-8 добре ладнають з Мєдвєдєвим, але немає ніяких сумнівів в тому, хто є реальною владою в Кремлі. Крім того, Путін залишається певним чином невідомою величиною для цього покоління світових лідерів. Обама і Девід Кемерон зустрічались з ним лише один раз, коли він був на посаді», – йдеться в статті.
Видання зазначає, що очевидним є, що Путін хоче завдати серйозної шкоди образу США. «Це багато в чому пов’язано з гнівом Росії щодо плану НАТО зі створення протиракетного щита, ініціативи, яку імплементують наступного тижня на саміті НАТО в Чикаго… Ясно, що Путін також хоче образити G-8. Він бачить організацію як старомодний західний клуб, в якому Росії немає місця. Замість цього він хоче підкреслити зв’язки Росії з новими силами. Свій перший візит в якості президента важливої світової держави він здійснить в Китай. Путін також візьме участь у саміті G20, де будуть присутні інші держави, такі як Індія та Бразилія», – зазначає The Financial Times.
На думку видання цілком можливо, що хвалене перезавантаження у відносинах між Росією та США, яке почалося у 2009 році, зайшло в глухий кут.
«Путін не повинен ігнорувати те, що вартість такої політики в кінцевому рахунку впаде на плечі Росії. Якщо місія США в Афганістані провалиться, а Талібан повернеться, саме Росія розплачуватиметься за ескалацію торгівлі героїном на її кордоні. Якщо влада президента Башара аль-Асада збережеться в Сирії саме Росія зіткнеться з наслідками на Близькому Сході, тому що вона підтримувала лідера, від якого ліга арабських держав хоче позбавитись. Якщо Іран в кінці-кінців отримає ядерну зброю, росіяни повинні хвилюватись через загрози, які з’являться на південному кордоні. Якби він був політичним реалістом Путін би хотів обговорити ці питання зі своїми західними колегами.
Проблема в тому, що зовнішня політика не є його головною турботою. Путін повернувся на посаду президента, коли населення більше непокоїть його правління, ніж раніше. Тому зараз йому треба зобразити себе у якості сильного державця. А зовнішня політика є лише рабом цієї мети», – додає The Financial Times.