Влада, секс і гроші — лейтмотив нового польського фільму «Духівництво» («Kler»). Ця стрічка розділила переважно католицьку Польщу. В одному містечку навіть намагалися заборонити показ у своєму єдиному кінотеатрі. Але після виходу в прокат 28 вересня фільм побачило понад 3 млн людей, що відразу поставило його в десятку найкасовіших у Польщі з 1989 року. На тлі глобальних скандалів у католицькій церкві через сексуальну наругу кінокартина спричинила дискусію про церкву в країні — від її політичного впливу до власних випадків наруги. Але, як і з рухом #MeToo в Америці, для змін потрібно більше, ніж просто розмови.
«Священики вдягнуті в ряси, але вони не святі», — каже режисер стрічки Войцех Смажовський. Натхнена реальними подіями стрічка показує трьох католицьких священиків, які проповідують із перервами на випивку, любовні втіхи та прибуткові ділові угоди. «Духівництво» здобрено чорним гумором, як-от у сцені, коли одна з коханок священика розповідає йому про свою вагітність, а він питає її, чи користувалася вона контрацепцією. «Моя віра цього не дозволяє», — відповіла вона йому. Також стрічка показує шкоду, яку може завдати педофілія. Для посилення ефекту актори в кадрі читають зізнання дорослих людей, які стали жертвами насильства з боку священиків у дитинстві.
Спираючись на свою роль у мирному розвалі комунізму, церква в Польщі зберігає могутність. Мало хто з політиків насмілюється її критикувати. Після приходу до влади суспільно-консервативної партії «Право і справедливість» (ПіС) у 2015-му її роль у суспільному житті ще більше зросла. Міністри уряду здійснюють прощі до Ясної Ґури — святині Богородиці Діви Марії. Під тиском єпископів депутати Сейму від ПіС спробували запровадити жорсткіші обмеження на аборт, які в Польщі вже й так одні з найсуворіших у Європі. Ярослав Качинський, голова ПіС і фактично керівник держави, називає церкву одним із стовпів польськості.
Однак кількість парафіян у церквах зменшується. Понад 90% поляків вважають себе католиками, але лише половина ходить до костелу хоча б раз на тиждень. Кількість тих, хто не відвідує служби взагалі, зростає, особливо серед польської молоді. Секс-скандали, які колись просто замовчували, тепер привертають дедалі більше уваги. Цього місяця суд постановив, що церква повинна відшкодувати збитків на мільйон злотих ($270 тис.) і додатково виплачувати щорічну компенсацію жінці, яку викрав і не раз ґвалтував ксьондз, коли їй було 13 років. За результатами недавнього опитування, три чверті поляків вважають, що церква повинна прозоро боротися з педофілією серед священиків. Ще 51% підтримує розслідування давно минулих випадків наруги, як це нещодавно зробили в Німеччині. Фундація жертв наруги в Польщі нещодавно опублікувала інтернет-мапу «церковної педофілії».
Водночас більше поляків хотіли б, щоб духівництво йшло в ногу з реальним життям. Молодь, особливо у великих містах, нарікає на соціальний консерватизм церкви та на її втручання в політику. Деякі віряни обурюються, що священики розмовляють із парафіянами як із недоумками, за висловлюванням одного варшав’янина, який розповідав про сусідній костел. Секретар варшавського Клубу католицької інтелігенції (світської організації) Ян Муравський непокоїться, що фіксація церкви на сексуальній етиці залишає мало місця для справді важливих питань — від соціальної ексклюзії до змін клімату. «Церкві потрібна нова мова, щоб говорити на нові теми, — каже він. — За одну ніч зміни не відбуваються».
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com