Автор відзначає, що моральний авторитет Заходу щодо прозорості й прав людини послабиться також ближче до центру, як-от в Угорщині: самовільний угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан уже показав, що стандарти Євросоюзу в таких питаннях, як свобода преси, його мало обходять.
Ця тенденція посилиться 2012-го – політики від Балтійського до Чорного моря запитуватимуть, чому це вони мають приймати поради й інструкції ззовні, від країн, у яких самих слова не відповідають діям. Проповіді про фіскальну і монетарну політику – пустий звук, якщо їх виголошують обтяжені боргами держави, в яких центробанки вдаються до друкарського станка, щоб загладити промахи політиків. Демократія західного розливу, яка раз по раз заходить у глухий кут і якій притаманні сліпа партійна відданість та слабкість керівної ланки, також втратила свою колишню привабливість.
Автор також відзначає, що Америка під час правління Барака Обами здавалася слабкою й дистанційованою. Заклопотання внутрішньополітичною боротьбою в рік президентських виборів ще більше послабить зв’язок Сполучених Штатів із посткомуністичними державами, які колись найбільше нею захоплювались і були найлояльнішими її друзями.
Детальніше читайте у статті «До побачення, Заходе!» друкованому спецпроекті «Світ у 2012»