Зазвичай нове підприємство, перш ніж оснащуватися для виробництва великих обсягів продукції на масовий ринок, починає з малої кількості високовартісних товарів для нішевих ринків. Тим часом Domin Fluid Power — п’ятирічна компанія з головним офісом в англійському Бристолі — за допомогою тривимірного друку організувала все інакше.
Domin старувала як проектувальна компанія в галузі аерокосмічної промисловості. Уже за два роки керівництво вирішило виробляти власну продукцію. Компанія зупинилася на потужних гідравлічних насосах та електрогідравлічних сервоклапанах — ці пристрої контролюють потік рідин в обладнанні на найрізноманітніших потужностях, від авіаційних до переробних. Тепер питання в тому, на якому ринку зосередиться виробник.
Аерокосмічна галузь дає велику маржу прибутків. Однак обсяги виробництва в такому бізнесі скромні, а нові прилади нерідко довго чекають на дозволи, що затримує відбиття інвестицій. Ринок заводського й загалом промислового обладнання ширший. Він гарантує великі обсяги, і на нього простіше та швидше вийти. Та цей ринок чутливий до динаміки цін. Тож якщо тут не продавати великі обсяги товару й не забезпечувати економії на масштабах, то на бізнес чекатиме банкрутство. Принаймні за традиційних методів виробництва.
Читайте також: ЗD-друк чи законодавство – що вбиває смарт-зброю?
Утім, Domin придбала в німецької фірми EOS 3D-принтер для виготовлення металевих виробів. І таким способом, стверджує керівник Domin Маркус Понт, перевернула всі розрахунки. 3D-принтер практично нівелює значення економії на масштабах. Щоб змінити модель виробу, достатньо внести невеликі зміни в програму, а не переоснащувати цілий завод. В операційному вимірі це означає, що вартість виготовлення продукції практично незмінна незалежно від того, робите ви один екземпляр чи багато.
Ба більше, 3D-принтер дає змогу створювати складні моделі, на які потрібно менше матеріалів. Отже, кінцевий продукт легший. Зазвичай мінімізація використаного матеріалу задля зменшення ваги продукту призводить до високої вартості останнього. Зрізати, просвердлити, обробити — усе це вимагає праці, а отже, тягне додаткові витрати. Часто це штовхає виробника до ринку, де цінується мала вага продукції (див. «Вага має значення»). З одного краю шкали тут приклад Формули-1, де зайвий кілограм може означати поразку або перемогу в перегонах. У цьому бізнесі відняти 1 кг від загальної ваги може коштувати понад $120 тис. З другого краю заводське обладнання, для якого мінус 1 кг — це якихось кілька доларів.
Із 3D-принтером додаткової роботи над вагою практично не вимагається. Усупереч логіці традиційного виробництва в адитивних технологіях що легші комплектуючі, то дешевше виробництво завдяки заощадженню на матеріалах. Тож Domin вирішила спершу вийти на ринок заводського й промислового обладнання — продавати легкі сервоклапани за конкурентною ціною. Але в компанії сподіваються, що зможуть продавати ті самі клапани для транспортної гідравліки в тракторах, екскаваторах та вантажівках і для аерокосмічної промисловості. А клапани з невеликими модифікаціями, сподіваються в Domin, підійдуть і для ринку гоночних автомобілів. Таким чином компанія охопить увесь автопром.
Маркус Понт вважає, що Domin опинилася на гребені нової хвилі. 3D-принтери стають швидшими, якість продукції поліпшується, тож, на його думку, ринок товарів виробничого призначення кардинально зміниться. «Промисловість має звернути свій погляд на адитивні технології, — каже він. — Ми самі переконалися, що вони зменшують не лише вагу продукту, а й вартість виробництва».
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com