Якщо піднятися крутими сходами нагору в приміщення поруч із веганським китайським рестораном у Пало-Альто в Кремнієвій долині, то можна побачити, якою буде робота в майбутньому (принаймні в одному з його варіантів). Це місцеве представництво фірми Humanyze, яка надає соціометричні послуги для бізнесу. Серед її клієнтів кілька імен із рейтингу 500 найбільших світових компаній за версією журналу Fortune (хоча їхні назви не розголошують). Працівники сновигають офісом, залитим сонцем і заставленим комп’ютерами, а ще маячками, які відстежують їхнє місцеперебування та контакти з іншими. До одягу кожного прикріплено бейджик завбільшки з кредитну картку, але в кілька разів товщий. У нього вмонтовано мікрофон, через який стежать за тим, чи розмовляють колеги між собою. Bluetooth та інфрачервоні сенсори «дивляться», де вони перебувають, а акселерометр записує, коли рухаються.
Читайте також: Штучний інтелект в очікуванні нового лідера
«Кожен аспект бізнесу починає дедалі більше залежати від даних. То чому його людський бік повинен бути іншим?» — каже президент Humanyze Бен Вейбер. Із персоналом компанії поводяться переважно так само, як і з її клієнтами. Дані з бейджиків працівників разом з інформацією з їхньої електронної пошти й календарів складаються в цілісну картину того, як вони проводять час на роботі. Клієнтам пропонується тільки статистика на рівні команди, але працівники Humanyze можуть бачити свої дані, зокрема такі параметри, як час, проведений з особами тієї самої статі, рівні активності та співвідношення говоріння і слухання.
Ми бачимо вас наскрізь
Розуміння цього може бути корисним для редагування корпоративної стратегії. Наприклад, за словами Вейбера, у компанії можуть побачити, що управлінська команда спілкується лише з кількома відділами, а на інші не звертає уваги; що деякі приміщення в будівлі використовуються мало, тому потрібно зробити перепланування; що команди отримують неправильне заохочення або що ініціативи з підтримки культурного багатоманіття виявилися неефективними.
Японський конгломерат Hitachi продає схожий продукт з оптимістичною назвою «лічильник задоволення». У Японії добробут персоналу — особлива проблема, а в японській мові навіть є спеціальне слово на позначення синдрому смерті від перепрацювання — «каросі». Головний науковий працівник Hitachi Кадзуо Яно розповідає, що алгоритми Hitachi виводять рівні настрою з фізичної активності та вказують на проблеми в бізнесі, які раніше могли не потрапити в поле зору. Наприклад, один клієнт-виробник виявив, що коли молоді працівники проводили на засіданнях більше ніж годину, то бойовий дух знижувався в цілих команд.
Працедавці вже й так мають величезну кількість даних про своїх підлеглих. «Ця компанія знає про мене набагато більше, ніж моя родина», — каже Ліенн Левенсейлер, старший віце-президент софтової компанії Workday, здатної, окрім усього іншого, передбачати, які саме особи можуть звільнитися з роботи. Завдяки інтернету, смартфонам і хмарним сховищам працедавці вже можуть перевірити, хто конкретної миті дивиться документ, коли працівники зайняті роботою та чи не крадуть вони файли й контакти компанії. Штучний інтелект (ШІ) розвиватиметься й далі, через що виникає побоювання, що працедавці стежитимуть за своїм персоналом не згірше від орвеллівського Старшого Брата. У січні компанія Amazon отримала кілька патентів на браслети, які визначають точне місцеперебування працівників складу й рухи їхніх рук у реальному часі. Ця технологія дасть компанії можливість оцінювати продуктивність праці й точність працівників. Китайська фірма інтернет-торгівлі JD.com почала експеримент із відстеження найефективніших команд та менеджерів і використовує алгоритми для прогнозу виснаження персоналу.
Впровадження ШІ на роботі дасть певні переваги працівникам і може навіть рятувати життя. Підприємства з небезпечними умовами праці запроваджують комп’ютерний візуальний контроль для перевірки використання персоналом належних засобів безпеки, як-от захисні окуляри й рукавички, перед допуском до небезпечної зони. Комп’ютерний нагляд також може допомагати під час аналізу «живого» відео з камер спостереження в цехах і робочих приміщеннях для виявлення нештатних ситуацій. Ці системи стануть «так само звичними, як і камери спостереження в магазинах», каже Алестер Гарві, технічний директор компанії Cortexica — виробника цих систем.
Працівники зможуть також відстежувати власні рухи. Софтовий гігант Microsoft уже пропонує програму під назвою MyAnalytics, яка об’єднує дані електронної пошти, календарів тощо й показує працівникам, як вони витрачають свій час, як часто спілкуються з основними контактними особами та чи не занадто багато різних завдань виконують водночас. Вона також збирає ці дані в єдине ціле й пропонує їх керівникам відділів, щоб вони могли побачити ефективність своїх команд. «Тут не обов’язкова присутність Старшого Брата. Наша програма націлена на підвищення продуктивності», — наголошує Стів Клейтон із Microsoft. Суть задуму в тому, що дані окремої людини не розголошуються керівництву, хоча незрозуміло, чи вірять у це самі працівники. У межах ширшого запровадження ШІ Microsoft починає також використовувати технології для перекладу для своїх працівників у різних країнах щомісячних інтерв’ю з головним виконавчим директором компанії Сатьєю Наделлою й аналізу їхніх відповідей.
Читайте також: The Economist: Через 15 років роботи замінять працівників роздрібної торгівлі
Не потрібно мати багату фантазію, щоб уявити, як далеко можуть зайти деякі компанії (не кажучи вже про держави) у такому збиранні інформації. Американська фірма Veriato виробляє програмне забезпечення, яке записує все, що відбувається на комп’ютері працівника. Воно може шукати сигнали, які свідчать про низьку продуктивність праці й шкідливі дії (наприклад, крадіжку документації компанії), і сканує електронну пошту, щоб скласти уявлення про зміну настроїв із часом. Голосові помічники також дедалі частіше використовуються на робочому місці, і за їхньою допомогою можна збирати ще більше даних.
Особливо непокоїть використання цього в авторитарних державах. У Китаї дедалі більше компаній (а подекуди навіть цілі міста) за допомогою камер проводять ідентифікацію працівників для допуску в приміщення. Ще тривожніше те, що країна планує скласти реєстр «соціальної довіри» для всіх своїх громадян, у якому зберуть інтернет-дані про них. На його основі можна буде прогнозувати майбутню поведінку членів суспільства.
З огляду на все це може знадобитися новий тип угоди між найманими працівниками та працедавцями. Більшість трудових договорів у США дають працедавцям огульне право наглядати за персоналом і збирати про нього дані, але мало хто з працівників це знає. Вейбер із Humanyze вважає, що такі дані повинні краще захищатися законом, особливо в Америці (Європа має суворіше законодавство в питаннях конфіденційності).
Що більше компаній довіряють збір та обробку інформації про своїх підлеглих стороннім фірмам, то більше виникатиме занепокоєння щодо політики конфіденційності. Працівники можуть вважати це порушенням власних прав, якщо вони не надавали прямої згоди на доступ до своїх даних. Ласло Бок, колишній віце-президент по роботі з персоналом у Google (нині керівник стартапу, який займається питаннями покращення віддачі від роботи), вважає, що «спочатку з цим буде погано, а потім піде добре».
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com