«У радянські часи іслам в Татарстані значною мірою був засобом етнічної ідентифікації та визначав «народний» характер. Тим не менш в останні роки прорив в Татарстані здійснив салафізм, який має послідовників в усьому світі… Старше покоління та представники офіційних релігійних структур побоюються салафітських груп, розглядаючи їх як шлюзи для імпорту радикалізації», – зазначає видання.
«Після приходу до влади в 2011 році Фаізов (муфтій Татарстану – Ред.) почав знімати консервативних імамів і заборонив релігійні підручники з Саудівської Аравії, в той час як його попередник переважно не чіпав салафітів…
Викликає занепокоєння те, що влада Татарстану відповіла на липневі атаки новими законами, прийнятими в серпні, спрямованими проти громади салафітів. Ці закони схожі на сумнозвісний закон від 1999 року про заборону ваххабізму в Дагестані, який, в поєднанні з агресивним поводженням правоохоронних органів, багато в чому сприяв зростанню збройного підпілля. Напад стався в той же день, коли Владімір Путін, відвідав Татарстан, щоб виявити свою підтримку регіональним лідерам. Він заявив, що злочинці ніколи не досягнуть своєї мерзенної мети. Втім те, як Росія планує в цьому переконатися залишається відкритим питанням», – пише The Economist.
«Рано чи пізно державі доведеться вступити в діалог з салафітами», – зазначив в коментарі виданню експерт з Московського центру Карнегі Олексій Малашенко. Але діалог не є звичним інструментом російської держави для вирішення відносин соціальними сил, яка вона не розуміє і не контролює. Подвійні теракти в липні навряд чи буде останнім вибухом або останнім вбивством у Татарстані», – йдеться в статті.