«Король Абдалла ІІ, якому в січні виповниться 51 рік, дедалі частіше стикається з вимогами поділитися владою. Але Абдаллі бракує того природного шарму, який допоміг його батькові, королю Гусейну, протриматися на престолі п’ять непростих і часто бурхливих десятиліть. Його обділене природними ресурсами королівство не має коштів, аби задобрювати основні електоральні групи», – йдеться у статті.
Кореспондент The Economist також припускає, що у 2013 році ситуація може дестабілізуватись і у Кувейті.
«Ще одна маленька й відносно стабільна монархія, Кувейт, із традиційно кишеньковим парламентом, позбавленим реальної влади, теж зайшла в глухий кут затяжної кризи – хоч і без фінансових проблем. Але жодна з монарших родин не діяла так сміливо, як король Марокко Могаммед VI. Демократизувавши Конституцію і призначивши на посади опозиціонерів із середовища поміркованих ісламістів, він нейтралізував наростання протестних настроїв у 2011 році. Без такого кроку й на Кувейт, і на Йорданію чекав би неспокійний 2013-й», – йдеться у статті.
Детальніше читайте у статті "Колесо історії" у друкованому спецпроекті "Світ у 2013"