Зазвичай світ не звертає уваги на Македонію та її двомільйонний народ, чверть якого етнічні албанці. Але не сьогодні. Західні політики мчать до Скоп’є, Росія застерігає, а сербські газети заявляють, що буде війна. «Балкани знову повертають собі геополітичну вагу», — нарікає оглядач Ветон Латіфі.
Македонська криза почалася з коаліційної суперечки. Щоб зберегти в країні міжетнічний мир, її уряд завжди формується з македонської партії, яка перемогла на виборах, та албанської. На голосуванні в грудні минулого року нинішня владна партія Македонії — націоналістична ВМРО — здобула незначну перевагу. Але, коли перемовини про створення коаліції із цією політсилою провалилися, провідна албанська партія на чолі з Алі Ахметі обрала союз із соціал-демократами. 1 березня президент Македонії відмовився офіційно просити есдеків створювати уряд. Він заявив, що вимоги албанців «знищать» країну. Соціал-демократи назвали це «переворотом».
Читайте також: Путін запланував розв'язати війну на Балканах для дестабілізації Європи – президент Болгарії
Відтоді в будні тисячі македонців щодня виходять на демонстрації, щоб підтримати президента. Верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні разом із генсеком НАТО й державним секретарем США просять його змінити це рішення. ВМРО завжди була за вступ до Північноатлантичного Альянсу, але в нинішній кризі партію підтримує Росія.
Коріння конфлікту сягає 2015 року: тоді соціал-демократи почали оприлюднювати записи розмов (прослуханих розвідкою), які свідчили про причетність тогочасного прем’єр-міністра від ВМРО Николи Ґруєвського до корупції. Під егідою ЄС було створено спеціальну антикорупційну прокуратуру, але зараз ВМРО заявляє, що в ній повно соціал-демократів. Нещодавно прибічники ВМРО звинуватили філантропа Джорджа Сороса, чиє ім’я згадується в багатьох висмоктаних із пальцях «теоріях змови», у фінансуванні підривної діяльності проти них. У пресі Моґеріні називають не інакше, як «фашистською соросівською блондою». Американські конгресмени, прихильні до ВМРО, звинуватили посла США в Македонії у виконанні вказівок Сороса.
У центрі цієї кризи стоїть Ахметі — колишній лідер бойовиків. Його спільне з Ґруєвським урядування від 2008 року коштувало йому підтримки серед виборців. За його словами, Ґруєвський не погоджувався розширити мандат спеціального прокурора, який вів щодо нього розслідування. Тим часом албанські партії попросили уряд дотримувати домовленості й надати албанській мові статус офіційної.
За словами заступника голови Соціал-демократичного союзу Македонії Радмили Шекеринської, Ґруєвський спровокував кризу, коли зрозумів, що може втратити владу, а відтак стане вразливим перед спеціальною прокуратурою, яка розслідує його діяльність. Це не так, каже Никола Попоський, міністр закордонних справ Македонії і член ВМРО. Вимога офіційного статусу для албанської мови, підтримана соціал-демократами, «загрожує єдності й суверенності Македонії», заявив він.
Ахметі застерігає, щоб кризу не перетворювали з політичної на етнічну, і каже, що йому важко стримувати націонал-радикалів у власній політичній силі. Він заперечує наявність будь-яких планів щодо Великої Албанії. Росія, за його словами, розпалює вогонь на Балканах; найкращий вихід — пришвидшити вступ Македонії до ЄС і НАТО. Що ж, удачі.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com