Квартал Скампія мокрого, похмурого понеділка аж ніяк не може привабити італійця. Як колишня цитадель Каморри (неаполітанської мафії) та місце, де відбулися дві криваві вендети, він асоціюється з небезпекою та брудом. І геть незаслужено: наркоторгівля, із якою пов’язані місцеві проблеми, уже давно переселилася до інших районів Неаполя. Але це й досі непростий квартал, і Луїджі Ді Майо, кандидат у прем’єри від протестної партії «Рух 5 зірок» (Р5З), який відвідав його, зовсім не вписувався в місцевий пейзаж зі своїм бездоганним темним костюмом і блакитною з візерунком краваткою.
У понеділок 4 березня в Італії відбудуться парламентські вибори, тож Ді Майо в межах виборчої кампанії відвідав і Скампію, а саме спортзал, у якому намагаються вберегти місцеву молодь від небезпек вулиці. Ідеальне місце для реклами Р5З, котрий претендує на уособлення чесності та поваги до закону — якостей, яких часто бракує в офіційній італійській політиці. Проте заявами про чисті руки партія зробила себе надзвичайно вразливою до скандалів, останній із яких розкрився нещодавно.
Пройшовши до парламенту, депутати від Р5З зобов’язалися жертвувати половину своїх окладів і невикористану частину видатків на організаційні витрати на фінансування малого бізнесу. Сьогодні їхній внесок перевищує €23 млн. Але 11 лютого в телевізійній передачі на каналі, підконтрольному Сільвіо Берлусконі (засновникові партії «Вперед, Італіє!», що конкурує з Р5З на електоральному полі), кількох депутатів партії звинуватили в махінаціях із метою привласнення коштів. Після розслідування Ді Майо сказав, що вісім депутатів заволоділи пожертвами на суму €795 тис. Двоє зняли свої кандидатури з виборів. Ще один вийшов із Р5З.
Читайте також: The Economist: Політичні партизани
13 лютого про цю справу почули й у Європейському парламенті, після того як певний його член і одна з ключових постатей «Руху 5 зірок» вийшов із партії та не бажав розмовляти на цю тему з журналістами. Вважають, що він став останньою ланкою в розслідуванні, яке охоплювало дедалі більше фігурантів. «Паршиві вівці є скрізь, — відреагував Ді Майо, — але ми виключаємо їх, а в інших партіях вони стають міністрами».
Тут він має рацію. Однак попередні ляпи кампанії виставили членів Р5З аматорами, які часто зазнають невдач. 7 лютого новинний сайт Il Post повідомив, що частину програми «Руху 5 зірок» скопійовано з різних інших джерел, зокрема й із Вікіпедії. А один із кандидатів погодився відмовитися від місця в парламенті в разі обрання: виявилося, що він побив іммігранта-румуна й хвалився цим.
Проте розчарування політичним мейнстримом в Італії таке велике, що ці перші суперечності майже не зменшили підтримки Р5З. Опитування свідчить, що партія все ще посідає перші позиції та свої голоси за неї готові віддати майже 28% виборців.
«Рух 5 зірок» має підтримку в усіх регіонах країни та власний електорат у всіх прошарках суспільства», — каже Роберто Д’Алімонте, професор політології римського університету LUISS. Але тут є певні нюанси. Екологічний складник партійної програми приваблює свідомих захисників довкілля із середнього класу. У театрі в центрі Неаполя Ді Майо представляв декого з місцевих кандидатів: викладач університету, ветеринар, учитель і режисер, який ставив п’єси у в’язницях міста. Серед старших людей Р5З менше популярний, додає Д’Алімонте. І хоча він виник на Півночі, але останнім часом зміцнює свої позиції на біднішому Півдні.
Читайте також: Класика популізму
Головний кандидат партії в Неаполі Роберто Фіко пояснює це двома причинами. На Півночі Р5З конкурує з іншою популістською партією — антиглобалістською «Північною лігою». А мешканці Півдня менше переймаються незвичайністю Р5З.
Заснований дев’ять років тому коміком Беппе Ґрілло, «Рух 5 зірок» погано надається до класифікації. Як і партія «Вперед, Республіко!» у Франції, він відмовляється від поділу політичного спектра на лівих і правих, тому що це, на думку членів партії, базується на класових відмінностях, які вже застаріли. Але, попри свій консервативний зовнішній вигляд, Ді Майо нічим не схожий на Емманюеля Макрона: у нього немає університетської освіти й ніколи не було постійної роботи до того, як у віці 26 років він став депутатом парламенту.
Крім того, на відміну від більшості протестних груп, Р5З було організовано для знищення партій узагалі, через що члени наполягають на визначенні «рух». Покійний радник засновника Р5З, інтернет-бізнесмен Джанроберто Казаледжо мріяв замінити партійну політику формою прямої комп’ютерної демократії, за якої громадськість могла б ухвалювати закони одним клацанням мишки. На його думку, Р5З можна було б приходити до влади лише в разі здобуття абсолютної більшості, що дало б змогу партії змінити систему. На цьому він саморозпустився б, виконавши поставлене завдання.
Реаліст-мрійник
Але мало що з цього утопізму можна розгледіти в професійно виконаних передвиборчих промовах Ді Майо. Його ідея чітка: повний уперед — і опинитися в уряді, навіть без абсолютної більшості. У Неаполі він жодного разу не порушив питання прямої демократії, натомість казав про закони, які скасував би його уряд, і про зміни, які він запровадив би.
І Ді Майо, і Фіко родом із Кампанії — місцевості біля Неаполя. Вони ілюструють різнорідність Р5З і різницю в основних питаннях, які спостерігаються серед членів партії. Кандидат на посаду прем’єра майже ніколи не фотографується не в сорочці з краваткою. Політичні симпатії його родини тяжіли до правого крила: його батько-будівельник був членом неофашистського Італійського соціального руху. А вбраний у джинси бородатий Фіко почав свою політичну діяльність серед лівих. У 2005-му він заснував одну з перших місцевих груп, яка користувалася соціальним веб-сайтом Meetup для створення бази, із якої потім виник Р5З.
Читайте також: Давос. Глобальний контекст
Офіційна позиція Ді Майо така: якщо (згідно з рейтингами популярності) партія стане найбільшою в Італії політичною силою, але без явної більшості, потрібної для створення уряду, то вона тоді представить свою програму й пропозиції щодо кабінету іншим партіям. Якщо ті погодяться, то зможуть запропонувати свою підтримку. Але ця позиція нещира. Вона обминає питання про те, чи готовий Р5З діяти не по совісті, йти на поступки й торгувати міністерськими портфелями.
Фіко прогнозує «велику дилему» для партії. Після останніх виборів багато його прибічників, які не поділяли (або й не розуміли) ідей Казаледжо, відчули себе обдуреними, коли Р5З не ввійшов до складу нового уряду. Якщо «Рух 5 зірок» і цього разу відмовиться, то на ньому можна буде поставити хрест.
Проте, на думку Фіко, партія не може дозволити собі забути про власну місію. «Якщо Р5З стане просто ще однією партією, то загине, — застерігає Фіко. — Ми намагаємося знайти баланс між втіленням ідей і проектів партії, з одного боку, і поступовою зміною системи — із другого». Ці зусилля можуть обернутися для Р5З розривом між пуристами й охочими потрапити в уряд. Можливо, перемога на виборах виявиться найлегшим з усіх завдань.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com