Видання відзначає, що під час конференції у Ялті, 20-21 вересня, говорили і про сланцевий газ, що «змінює баланс сил між Росією та Заходом», і про дисбаланс світової економіки. Проте «реальну увагу конференції було привернуто до України. Вона близька до підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС на саміті у Вільнюсі у листопаді. ЄС зацікавлений в угоді більш ніж будь-коли», пише The Economist, але зауважує, що хоча це й «момент найбільшого зближення України з ЄС в історії, справа залежить від одного питання – звільнення Юлії Тимошенко».
Європейські політики не втомлюються наголошувати на важливості цієї справи, проте український президент не здивував присутніх «імпровізованим проявом милосердя» навіть після запитання Юрія Луценка щодо можливості звільнення Юлії Тимошенко. «Здається, у Віктора Януковича майже ірраціональний страх перед Тимошенко. Його очевидне небажання дозволити вийти їй із в’язниці є предметом великого розчарування», – пише The Economist.
Водночас «комісар із розширення ЄС Штефан Фюле, шведський міністр закордонних справ Карл Більдт та польський міністр закордонних справ Радек Сікорський важко працювали за лаштунками та публічно, аби донести повідомлення: країни ЄС хотіли б підписати угоду про асоціацію із Україною, але вони не зможуть цього зробити, якщо Тимошенко буде у в’язниці».
Але, зазначає The Economist, «це повідомлення загубилося під час перекладу», оскільки одна людина близька до Януковича сказала у коментарі виданню, що «Янукович думає, що вони все одно підпишуть, а зараз лише грають у словесну гру із Тимошенко».
«Росія швидко втрачає Україну через свої власні зарозумілість та грубість. Різницю у ставленні Заходу та Росії до України було дуже чітко видно у Ялті. В той час як Америку було представлено десятками високопосадовців, включно із колишнім держсекретарем Гіларі Клінтон, Росія навіть не потурбувалася надіслати свого посла. Її основним представником був економічний радник Путіна із націоналістичними поглядами Сєрґєй Ґлазьєв…Якщо це план, він отримав протилежний результат», – підсумовує The Economist.