«Улюблений політичний вид спорту в Росії – це спроби визначити місце країни в історичному циклі. Чи країна стоїть у тій же точці, де вона була 1983-го, в коротку андроповську епоху, позначену похолоданням у стосунках з Америкою і спробами відновити порядок і дисципліну всередині? Чи вона вже в кінці восьмидесятих, коли доживала своє горбачовська «перебудова», КПРС швидко втрачала контроль над країною, а багато її керівників тікали, як щурі з корабля?», – зазначає Островський.
За його словами, відповідь повинна визначити, як довго ще може тривати правління президента Владіміра Путіна.
«Але саме по собі це питання свідчить про наростання непевності. Невдоволення майже фізично відчутне в міністерських кабінетах і відомчих ресторанах, де чиновники і бізнесмени тихцем клянуть ВВП за той стан, до якого він довів країну. Серед еліти переважають ті ж настрої, які охопили Горбачова та його оточення після десятиліття застою: далі так тривати не може. Країна прямує в нікуди. Залишається питання: як довго ще йти?», наголошує аналітик.
Детальніше читайте у статті «Путін бере паузу» у друкованому спецпроекті «Світ у 2014».