Польща не перестає віддалятися від європейського мейнстриму. Хоч би про що йшлося — від енергетики й клімату до підготовки великого саміту ЄС у Римі цього місяця — дипломати й чиновники говорять про уряд Ярослава Качинського, із яким дедалі важче працювати. Про це пише британський тижневик The Economist.
У матеріалі йдеться, що теперішній польський уряд змальовує своїх політичних опонентів (зокрема переобраного голову Європейської ради Дональда Туска – Ред.) ворогами держави. Чистки офіційних органів повинні утвердити погляд владної партії «Право і справедливість» (ПіС) на революцію після 1989 року і вже перетворили державні ЗМІ на рупор влади. Схоже, ця тактика працює: влада лідирує в опитуваннях громадської думки.
Також, пише видання, уряд Качинського критикують за рішенні від 14 березня, коли було схвалено поправки до закону про службу за кордоном. Якщо парламент Польщі ухвалить цей закон, то ПіС зможе полегшити собі завдання з укомплектування служби закордонних справ своїми лоялістами або прихильниками конфронтації в зовнішній політиці. У новій версії закону зазначено, що роль МЗС — «захищати суверенітет Польщі», а це співзвучно із закликами польського прем’єр-міністра Беата Шидло не слухати Брюсселя. Навіть якщо дипломатичну службу не укомплектують виключно ставлениками ПіС, ця зміна призведе до постійної політизації досить нейтрального інституту.
Видання зазначає, що тепер хтось закликає Єврокомісію задіяти ст. 7 Договору про ЄС — іще досі жодного разу не використану «ядерну опцію», якою можна призупинити право голосу Варшави у ЄС.
«Утім, власне польський уряд стане й першою жертвою поверхового дипломатичного шуму, який сам спровокував: скажімо, навряд чи він зможе розраховувати на щедрість у майбутніх перемовинах про бюджет ЄС. Туск після переобрання застеріг, що по зруйнованих мостах не перейти річку знову. Але Качинського, схоже, піроманія накрила по-серйозному», — резюмує The Economist.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»