Польська народна творчість іще з XVIII століття, коли польська й угорська знать разом боролися проти Російської імперії, називає ці народи «два братанки: і до шаблі, і до склянки». Схожий віршик є і в угорців. Останнім часом ця дружба переживає відродження, яке виходить за межі спільного інтересу до герців і бенкетів. Владні партії обох країн — польська «Право і справедливість» (ПіС) й угорська «Фідес» — зневажливо ставляться до лібералізму, нехтують незалежністю судової влади і не приймають планів ЄС щодо переселення біженців із Близького Сходу. Вони також захищають одна одну в Брюсселі, де своєю політикою накликали на себе гнів Європейської комісії. 14 травня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Варшаву в ході свого першого закордонного візиту після переобрання у квітні. Для Орбана, яким у ПіС захоплюються вже давно, ця поїздка стала тріумфом. 2011 року голова ПіС і де-факто лідер Польщі Ярослав Качинський висловив упевненість у тому, що «настане день, коли ми побачимо Будапешт у Варшаві». Прийшовши до влади 2015-го, ПіС повела Польщу неліберальним курсом, прокладеним партією «Фідес». Вона підім’яла під себе Верховний суд і перетворила громадські ЗМІ на канал владної пропаганди, повторивши шлях, пройдений раніше Угорщиною.
Читайте також: Die Welt: розворот Італії до Росії, «незручний» Бундесвер, вбивчі політтехнології ХАМАС
Орбан на шляху до автократії зайшов іще далі. 15 травня ліберально-філантропічна група Фонд «Відкрите суспільство» заявила, що в Угорщині «репресивне політичне й правове середовище» погіршилося настільки, що організація переносить свою діяльність із Будапешта до Берліна (засновник групи мільярдер Джордж Сорос під час виборів став мішенню ксенофобської кампанії «Фідес»). Проте поляки рухаються в тому самому напрямку. 11 травня поліція в місті Побєрово перервала роботу наукової конференції, присвяченої Карлу Марксу, щоб перевірити, чи не ведеться там «пропаганда тоталітарного змісту». Пізніше міністр внутрішніх справ вибачився за інцидент. У ЄС дії цих двох держав викликають лише головний біль. Європейська комісія почала проти Польщі процедуру за так званою ст. 7 через зміни в правовій системі, які дають виконавчій і законодавчій гілкам влади повноваження призначати й знімати суддів. Процедура може закінчитися санкціями, якщо Польща не прислухається до критики. Але Орбан пообіцяв блокувати такі санкції. Зараз комісія випробовує новий підхід: у наступному семирічному бюджеті вона планує урізати фінансування ЄС країнам, де верховенству права загрожує небезпека. Найімовірніше, що під таке скорочення й потраплять Угорщина з Польщею, які належать до найбільших отримувачів фінансування від Євросоюзу. Під час візиту Орбана поляки й угорці домовилися блокувати будь-які спроби запровадження додаткових умов для фінансування від ЄС. Прем’єр-міністр Угорщини пригрозив заветувати цей бюджет.
Читайте також: Трансатлантичні суперечності
Обидва уряди прийшли надовго. На квітневих виборах Орбан переміг із великим відривом. «Ми замінили невдалу ліберальну демократію християнською демократією ХХІ століття», — заявив він 10 травня, додавши, що ЄС повинен відмовитися від своєї «хворої маячні про Сполучені Штати Європи». ПіС також займає верхні рядки в рейтингах популярності. Комісія дала польському урядові час до 26 червня, щоб привести правила призначення й звільнення суддів до задовільної форми. Але Качинський, упевнений у своїх політичних позиціях і підтримці угорського побратима, навряд чи бачить сенс іти на поступки.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com