«Стоячи за температури -13 ° С, готові до того, що їх можуть побити, люди на Майдані захищали щось набагато більше, ніж угоду про асоціацію з ЄС, яка була першопричиною протесту. Вони стояли на шляху поліцейської держави, захищаючи фундаментальні європейські цінності і відкидаючи пострадянський порядок, який встановлює Росія. Яку б перевагу не мали спецпризначенці в обладнанні, протестувальники мали моральну перевагу. Вони були з правильного боку історії, виступаючи проти авторитарної влади президента Віктора Януковича», – пише The Economist.
Міліція відступила на світанку. «В той час, коли деякі захисники Майдану заснули у своїх наметах, нові помічники роздавали гарячий чай та бутерброди, відбудовували барикади і чистили вулиці від снігу», – пише видання. Але, незважаючи на почуття морального тріумфу, ранок не приніс пояснень щодо мотивів дій Януковича.
На думку видання, на перший погляд рішення Януковича кидає виклик здоровому глузду. Починати напад на Майдан, коли двоє високопоставлених дипломатів (Кетрін Ештон та Вікторія Нуланд) у Києві виглядало свідомою провокацією.
«Янукович і Путін повинні зустрітися наступного тижня в Москві, щоб підписати низку угод, які, як вважають, включатимуть дешевший газ для України і, за чутками, дозволять сімейному бізнесу Януковича увійти у ще одну непрозору схему імпорту газу. Янукович боїться засмутити Путіна, який, ймовірно, зробив цю справу залежною від здатності Януковича очистити вулиці від протестувальників», – пище The Economist.
На думку видання, невдалий розгін завдав чергового удару по все меншій і меншій легітимності Януковича. «Його накази саботували. Олігархи, які контролюють більшість телевізійних каналів, знехтували його наказами. Враховуючи фінансову кризу, що насувається на Україну, позиція Януковича не набагато сильніша, ніж у комуністичних змовників (ГКЧП – ред.) під час перевороту у Радянському Союзі в 1991 році, які втратили легітимність і владу протягом трьох днів, підбурюючи до насильства, яку країна відхилила», – пише видання.
На думку видання, єдине, що ще дозволяє Януковичу перебувати при владі, – це відсутність визначеного опозиційного лідера. "Жоден із трьох основних варіантів, включно з Віталієм Кличком, колишнім чемпіоном у супер важкій вазі з боксу, не може по-справжньому вести переговори від імені протестувальників. Поки протистояння триває без ясного виходу. Янукович може виграти час і вивести армію проплачених прихильників. Але зрозуміло одне: по ньому вже дзвонять дзвони", – підсумовує видання.