Якби Джелаль Калканоглу (ім’я змінено) захотів повернутися до Туреччини, він виявився б у наручниках. «Мене відразу заарештують в аеропорту», — каже суддя. Торік 16 липня після невдалого перевороту проти президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана Калканоглу потрапив у довгий список чиновників, які підлягали звільненню й арешту. Коли суддя виїхав із Туреччини, влада взялася за його родину. Родичі втратили роботу в державних установах, їм заборонили виїзд із країни.
Відтоді згідно із президентським указом звільнено понад 4 тис. турецьких суддів і прокурорів. Здебільшого через підозри у зв’язках із ґюленістами — таємним ісламським угрупованням, яке звинувачують в організації перевороту. Більшість цих суддів та прокурорів, зокрема й два члени Конституційного суду, нині за ґратами. Офіційні звинувачення оголосили небагатьом. За словами Джелаля Калканоглу, що заперечує будь-яку причетність до діяльності ґюленістів, влада скористалася переворотом, аби виправдати чистки серед суддів. Вони розпочалися наприкінці 2013 року, після корупційного скандалу за участю міністрів Ердоганового уряду. «У чорному списку я з 2014 року», — каже Калканоглу. Турецький президент називає ті звинувачення в корупції змовою ґюленістів.
Про переслідування ані слова
16 травня Ердоган у дружній атмосфері зустрівсь у Вашингтоні з Дональдом Трампом. Поки турецькі охоронці безжально розправлялися з вірменськими й курдськими протестувальниками в місті, Ердоган попросив у Трампа екстрадиції Фетхуллаха Ґюлена — літнього релігійного діяча, який очолює рух і мешкає від 1999 року в Пенсильванії. Президенти також говорили про Сирію: турків обурило, що США передали зброю курдським угрупованням, які воюють проти «Ісламської держави». Обидва питання так і лишилися відкритими, але Трамп похвалив боротьбу Туреччини з тероризмом. Американський президент ані словом не обмовився про жорстокі автократичні методи Ердогана і придушення верховенства права в країні.
Читайте також: Ґюлен проти Ердогана: гібридний конфлікт?
У минулому представники руху Ґюлена здобули контроль над деякими сегментами судової системи і зловживали своєю владою із благословення влади Туреччини. У кінці 2000-х років ґюленісти співпрацювали з Ердогановою Партією справедливості та розвитку, підриваючи позиції світських опонентів і влаштовуючи показові суди, внаслідок яких за ґратами опинилися сотні офіцерів армії (здебільшого зі сфабрикованими звинуваченнями). Як розповів керівник громадської організації «Краще правосуддя» Мехмет Ґун, більшість із тих суддів, яких нині заарештовано, брали участь у тодішніх переслідуваннях.
Та нинішня чистка Ердогана ще масштабніша. Суди охоплені параноєю. Судді й прокурори постійно озираються на владу, як каже очільник Спілки адвокатських колегій Туреччини Метін Фейзіоглу. «Тепер правосуддя залежить від особистої відваги судді», — стверджує він. Спротив Ердоганів обходиться сміливцям дорого. На початку весни, коли один суд вирішив звільнити з-під досудового арешту 21 журналіста, якого звинувачують у прихильності до ґюленістів, трьох суддів відсторонили від роботи, а вже за добу їхнє рішення скасували.
І краще не буде. Відповідно до нової Конституції, схваленої з дуже незначним відривом на квітневому референдумі (заплямованому повідомленнями про фальсифікації), членів найвищих судових органів більше не обиратимуть колеги. Відтепер це повноваження Ердогана й парламенту, контрольованого його партією. Колишня система дозволяла процвітати угрупованням на зразок ґюленістів. А от у новій Ердоган триматиме суддів під п’ятою. Як зазначив один опозиційний депутат, 800 із нещодавно призначених суддів пов’язані з Партією справедливості та розвитку. «Доки не запровадять неупередженої процедури призначення на високі посади, судову систему буде неможливо деполітизувати», — каже Хашим Килич, який 2015 року очолював Конституційний суд Туреччини.
Читайте також: Путін і Ердоган. Гра в дружбу
Тим часом кількість справ, пов’язаних із новою чисткою (у межах якої вже заарештовано близько 50 тис. осіб і понад 110 тис. звільнено з посад), зростає. До Конституційного суду подано 75 тис. позовів про правомірність справ після невдалої спроби перевороту, що відбулася торік у липні, але будь-яка справа, пов’язана з надзвичайним станом, відхиляється. Натомість у суддів інші пріоритети. Наприкінці квітня турецький суд заблокував доступ до Вікіпедії, бо там з’явилися деякі статті про підтримку урядом джихадистів у Сирії. Кілька тижнів тому прокуратура звинуватила кількох американських чиновників, зокрема сенатора, екс-главу ЦРУ й колишнього прокурора, у причетності до перевороту. Може, приятельські стосунки Ердогана з Трампом спонукатимуть турецьких суддів згорнути ті розслідування?
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com