Обмеження попиту матиме насамперед геополітичні наслідки. Нафта лежить в основі клептократії Владіміра Путіна. Кремлеві буде складніше нав’язувати країні свою волю, якщо головне джерело його влади похитнеться. Для саудівських монархів високі ціни на нафту – це спосіб підтримувати баланс бюджету й оплачувати щедрі соціальні програми, щоб заспокоїти невдоволену молодь, яка виходить на вулиці з протестами. Величезні фінансові резерви можуть якийсь час стримувати її та, якщо нафтові гроші поповнюватимуть королівську скарбницю менш активно, підкуповувати опозицію буде складніше й загроза перевороту стане реальнішою.
Американці, які прагнуть до енергетичної самодостатності за рахунок сланцевого газу, в майбутньому навряд чи ставитимуться до арабських союзників так само поблажливо, як раніше. У часи розквіту нафтовидобутку чорне золото виявилося джерелом багатьох конфліктів. Можливо, ця його роль залишиться незмінною і в добу занепаду. А все ж таки більшість людей тішитиметься змінами.
Більше читайте у статті «Енергоресурс учорашнього дня» в журналі «Український тиждень» №32