“Перший постреволюційний уряд, до якого увійшли деякі з активістів Майдану, виявився жалюгідно слабким, без необхідних досвіду і навичок”, – стверджує The Economist.
Крім того, видання посилається на екс-міністра фінансів Павла Шеремету, який заявив, що старі схеми настільки закріпилися в системі, що він не міг повною мірою контролювати власне міністерство, яке було, за його словами, точною копією Держплану – одного з відомств СРСР.
“Щодня я витрачав три години, підписуючи близько 200-300 паперів. Більшість з них була повною маячнею, яку продукував апарат відомства для виправдання свого існування”, – цитує Шеремету The Economist.
“В Україні наразі відсутня політична воля — вирішальний фактор для успішного подолання пострадянського устрою країни. Термінові реформи заблокував український парламент — Рада, яка сама є залишком старого режиму”, – йдеться в статті.
На думку видання, майбутні вибори не гарантуватимуть змін в країні.
“Ніщо в Україні не є тим, чим здається. Вибори не змінять систему, де депутати є представниками бізнес-інтересів і можуть продаватися і торгуватися. Ймовірно, у новому парламенті переважатимуть вже відомі особистості, але з новими масками. Одіозна Партія Регіонів канула в лету, але її дух був відтворений в Сильній Україні і партіях Опозиційного Блоку”, – наголошує The Economist, додавши що на формування ВР досі мають потужний вплив низка українських олігархів.
“Щоб протистояти цим силам, перше пострадянське покоління пробиває собі дорогу в політику. Ці люди, можливо, здобудуть лише близько 20 місць в новому парламенті, але вони сподіваються, що їхня антикорупційна програма працюватиме. Молоді українці, які здобули освіту на Заході і отримали хороші робочі місця у приватних структурах та інвестиційних банках, об'єднуються задля побудови нової держави”, – зазначають у статті.
На думку авторів статті, на шляху молодих політиків лежить велика кількість перешкод, адже “українська економіка просякнута винахідливими схемами, через які державні кошти спрямовують до приватних кишень”.
“Реформатори озброюються новими установами, як наприклад Антикорупційне бюро, яке матиме повноваження правоохоронного органу. Тим часом старих прокурорів, які часто діяли як рейдери, позбавлять широких повноважень. Новий політичний клас також буде змушений протистояти величезному тиску Росії. Успіх українських реформаторів для Путіна є найгіршим кошмаром. Він зробить будь-що, аби не дозволити ідеї поширитися на Росію”, – пише The Economist, підкресливши, що українські корупційні схеми тісно пов'язані з російськими.
На думку видання, українським реформаторам просто необхідно демонструвати швидкі результати — адже справа не лише в економії коштів, але й в терпінні тих, хто стояв на Майдані та тих, хто наразі бореться за українську державність на Сході.
“Десятки тисяч українських солдатів, які перебувають на фронті, не зможуть голосувати. По закінченню боротьби вони повернуться додому, і побачать уряд, який вони не обирали. Якщо ці люди не помітять жодних змін в системі управління країною, вони вийдуть на вулиці – не з дерев'яними щитами і палицями, як вони це зробили рік тому, а з реальною зброєю. Наступний Майдан менше нагадуватиме карнавал і буде більше подібним до більшовицької Революції 1917 року. Якщо жодні інші аргументи не впливають, то цей факт змусить задуматись українську владу”, – резюмують у статті.