«Вона стане інструментом для досягнення економічної стабільності та фінансової незалежності Венесуели» — обіцяє офіційний документ, опублікований урядом згаданої країни минулого місяця. Власниця найнестабільнішої грошової одиниці у світі має намір випускати найнадійнішу валюту у світі у формі пéтро — «суверенних криптоактивів, забезпечених нафтою». Приватний продаж перспективного нового активу почався в лютому.
У певному розумінні ця ідея абсолютно безглузда. Лише найнаївніші інвестори довірятимуть валюті, випущеній соціалістичним режимом Венесуели, який знецінив болівар, конфіскував приватні підприємства, грубо потоптав Конституцію країни й потрапив під санкції США та Європейського Союзу.
Але в планах країни є й зерно здорового глузду. Вона страждає від гіперінфляції, а ціни щомісяця зростають удвічі. Згідно з даними МВФ, до кінця 2018 року економічне виробництво буде на 40% нижчим, ніж у 2013-му. Венесуелі конче потрібна економічна стабільність, яку обіцяє цей офіційний документ. У теорії запровадження криптовалюти, захищеної від політичних примх, могло б її забезпечити. Це не єдина держава, яка намагається знайти для себе криптостимулятор. Представники Ірану й Росії заявляли, що їхні країни можуть бути зацікавлені у випуску криптовалют. 28 лютого Республіка Маршаллові Острови оголосила про випуск цифрової грошової одиниці під назвою соверен, яку визнає законним платіжним засобом. Спільним для таких майбутніх криптократій є некомфортні відносини з доларом. Маршаллові Острови — це доларизована економіка; ще одна валюта дасть республіці хоча б ілюзію більшого контролю над власними фінансами. Проти Ірану та Росії Америка застосувала санкції.
Читайте також: Епохальна забавка. Чи є майбутнє у криптовалют
Для Венесуели, чиї криптоплани простягаються значно далі, петро може просто стати способом обійти американські санкції та вишукати вкрай потрібні кошти. Сполучені Штати заморозили доларові активи президента країни Ніколаса Мадуро та ще 48 інших венесуельців. Вони також заборонили компаніям, які працюють на американському ринку, кредитувати певні венесуельські організації. Видобуток нафти — чи не єдиного для цієї країни джерела іноземної валюти — зменшується через брак інвестицій із боку державної нафтової компанії PDVSA. Валютні запаси Венесуели тануть.
Із появою петро вона отримає щось нове для продажу. Венесуела вже провела «попередній майнинг» 100 млн петро — усієї суми, яку буде створено. Так зазначено в згаданому вже документі. Державне телебачення показало застарілі персональні комп’ютери, нібито вже готові майнити нову валюту. «Попередній продаж» приніс $5 млрд, заявив Мадуро (щоправда, нічим не підтвердивши свої слова). За орієнтовної державної ціни на нафту на рівні $60 за барель загальна вартість нової валюти дорівнює $6 млрд (тож якщо Мадуро нас не дурить, то майже всі петро вже попередньо продані). Це непогана сума, але все одно менше ніж половина того, що країна повинна заплатити за обслуговування свого зовнішнього боргу в поточному році. Міністерство фінансів США застерегло, що інвестори, які купуватимуть петро за долари, порушуватимуть санкції. Це зменшує користь від нової валюти як інструмента протидії санкціям. Ще загадковіша можливість: влада розглядає петро як замінник знеціненого болівара. Інші країни з високими темпами інфляції, як-от Зімбабве та Еквадор, знайшли вихід у запровадженні долара, але режим Мадуро про це не захоче й чути. У 1923 році Німеччина подолала гіперінфляцію, випустивши рентенмарку — валюту, забезпечену землею.
Читайте також: Нобелівський лауреат з економіки назвав біткоїн цікавим експериментом, але не майбутнім фінансової системи світу
Бразилія покінчила з інфляцією одним ударом, замінивши крузейро новою грошовою одиницею — реалом. Емітентом був національний банк, який визнали надійним. Теоретично петро може стати венесуельським реалом. Влада оголосила, що громадяни зможуть купувати цю нову валюту в офіційних обмінних пунктах і сплачувати нею податки, що могло б стати першим кроком до використання петро в повсякденному житті. У Зімбабве перейшли на долари, коли громадяни відмовилися від платежів у національній валюті. У Венесуелі, яка позбавила людей доступу до доларів ефективніше, ніж колись Зімбабве, громадяни можуть перейти з болівара на петро. Це збільшило б попит на нову валюту, а отже, і її ціну (а зрештою, і прибутки держави).
Але уряд уже підірвав довіру, яку мало би включати в себе поняття забезпеченої нафтою криптовалюти. Під час попереднього продажу він перейшов із популярної платформи Ethereum, яка підтверджує та реєструє транзакції в кількох криптовалютах, на нову — New Economy Movement (NEM). Основна криптовалюта на останній має ринкову капіталізацію лише в $4 млрд. А на Ethereum, як порівняти, $61 млрд. Оскільки NEM менша, то мережа комп’ютерів, що використовуються для валідації транзакцій і дотримання правил, на яких базується та чи інша криптовалюта, централізованіша. Завдяки цьому якомусь одному користувачеві (наприклад, венесуельському уряду) легше домінувати на платформі й ослаблювати криптовалюту. Ніяк не переконливіша й прив’язка до нафти. Петро на неї не обмінюється. Просто є обіцянка уряду, що ця криптовалюта забезпечена нафтою. Без децентралізації або надійної прив’язки до нафти петро — просто-напросто нічим не забезпечена валюта, випущена дискредитованим урядом Венесуели. Власне, той самий болівар.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com