Перший обов’язок новообраного спікера Палати депутатів (нижньої палати італійського парламенту) — відвідати президента в його офіційній резиденції, палаці на Квіринальському пагорбі. 24 березня на цю посаду обрали Роберто Фіко з протестного «Руху 5 зірок» (Р5З). Але замість того, щоб, як заведено, проїхати той кілометр до Квіриналу в державному лімузині, він пройшовся пішки.
Його обрання стало сигналом трансформації не лише стилю, а й усього політичного ландшафту. Зміни збільшать шанси на формування уряду із самих популістів після консультацій, які президент Серджо Маттарелла повинен ініціювати після Великодня. Фіко, що почав свою політичну діяльність екологічним активістом, переміг за допомогою правої популістської «Північної ліги» та консервативної партії Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє». Та ще більше вражає те, що його колеги в Сенаті проголосували за Елізабетту Казеллаті на місце нового президента щойно згаданого органу. Її кандидатуру висунув виборчий альянс, до якого входить «Північна ліга» і «Вперед, Італіє». Ця постать відома своєю лояльністю до Берлусконі, чиє скандальне минуле уособлює все, проти чого бореться Р5З від самого початку.
Проте обрання Казеллаті аж ніяк не можна назвати перемогою колишнього прем’єр-міністра. Берлусконі, партія якого на виборах поступилася за кількістю голосів «Північній лізі», підтримував кандидатуру іншого сенатора. Просто щоб показати, хто господар у таборі правих, лідер «Північної ліги» Маттео Сальвіні відмовився підтримати того самого кандидата, звівши його шанси нанівець. Колишній прем’єр-міністр обурено назвав це «актом холодної ворожості». Проблеми Берлусконі наростають далі: 26 березня його викликали до суду за звинуваченням у підкупі свідків у попередніх процесах, на яких із нього було знято обвинувачення в сексуальних контактах із неповнолітньою за гроші.
Читайте також: Сенат Італії вперше очолила жінка
Коаліція «Північної ліги» і Р5З, яка набрала більше голосів за будь-яку іншу партію на парламентських виборах 4 березня, може обіцяти країні стабільність. Вона гарантовано матиме більшість в обох палатах парламенту. Але й нажене страху на ринки та міністерства фінансів європейських країн, тому що приведе до влади дві сили, які поклялися не дотримуватися визначених для єврозони лімітів дефіциту бюджету. А їхні передвиборчі обіцянки, якщо вони будуть виконані, збільшать і без того небезпечно великий державний борг Італії (понад 130% ВВП) на ще десятки мільярдів євро.
«Ліга» і Р5З мають надто відмінну політику та різний електорат. Друга на виборах упевнено перемогла на півдні. Перша ж, незважаючи на зусилля Сальвіні зробити з неї загальнонаціональну партію, усе ще має багато прибічників, які зверхньо поглядають на мешканців Південної Італії. І Сальвіні, і лідер Р5З Луїджі Ді Майо знають, що в разі об’єднання їм загрожує бунт. Але вони вже змогли порозумітися між собою. 26 березня Сальвіні висловив часткову підтримку вимозі гарантованого мінімального доходу, висунутій «Рухом 5 зірок».
Читайте також: Вибори в Італії: тріумф правих і популістів, але жодного переможця
Утім, перемовини про формування уряду в Італії просто неможливо передбачити. Інші ймовірні комбінації включають коаліцію з партією «Вперед, Італіє», союз Р5З та лівоцентристської Демократичної партії (ДП) і навіть широкий уряд національної єдності. У будь-якому разі суто популістська коаліція могла б узяти на себе обмежені повноваження внести зміни до строкатого виборчого законодавства в Італії, запровадити кілька популярних реформ, а затим повернутися туди, звідки прийшла. Тоді вона поставила б собі за мету прибрати «Вперед, Італіє» і ДП із політичної шахівниці й встановити нову, популістську двопартійну систему.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com