Для єврейської літератури той день став справжнім святом. 14 червня Давід Ґроссман, один із найзнаменитіших письменників Ізраїлю, здобув Міжнародну Букерівську премію за роман «Кінь заходить у бар» («A Horse Walks Into a Bar»). У короткому списку претендентів із шести авторів був ще один ізраїльтянин Амос Оз. Для маленької країни, де політики зазвичай розсипаються в похвалах із приводу будь-якого міжнародного визнання, реакція на подію була нетипово лаконічною. Прем’єр-міністрові Біньяміну Нетаньягу знадобилася майже доба, щоб оприлюднити привітання, яке містило одне-єдине речення.
Стриманість Нетаньягу — свідчення холодної війни між правими націоналістами та культурною елітою, яка більше тяжіє до лівого крила та яку представляє Ґроссман. Між прем’єром і письменником у 2015 році виникла сутичка: Ґроссман був у складі групи авторів, що відмовилися від участі в конкурсі на здобуття Премії Ізраїлю за літературу після того, як Нетаньягу спробував замінити кількох членів журі. На його думку, ті мали «антисіоністські» погляди.
Ґроссман отримав Букера за одну зі своїх найменш політизованих книжок. Але він понад три десятки років залишається красномовним критиком політики Ізраїлю на окупованих у 1967 році територіях. «Жовтий вітер» («Yellow Wind»), збірка нарисів про умови життя палестинців під владою Ізраїлю, опублікована 1987 року, досі вважається одним із найкращих описів 50-річної окупації Західного берега річки Йордан.
Джессіка Коен, яка отримала премію разом із Ґроссманом за переклад книжки з івриту на англійську, сказала, що пожертвує половину своїх преміальних ізраїльській правозахисній групі «Бецелем». Це була відкрита шпилька на адресу Нетаньягу: той недавно заявив, що підтримає закон, який не дасть таким групам отримувати кошти від інших держав.
Деякі міністри в уряді Нетаньягу виявилися щедрішими на похвалу, хоча самі й лишаються затятими бійцями культурної війни. Серед них міністр освіти Нафталі Беннетт, чиє міністерство виключило з державної навчальної програми роман про любовну історію ізраїльтянки й палестинця. А ще міністр культури Мірі Реґев, яка підтримала зняття з програми театрального фестивалю п’єси про палестинських в’язнів. Реґев, що колись працювала армійським цензором, також пригрозила позбавити державного фінансування один фестиваль культури, де поставили п’єсу з елементами ню, за шкоду єврейським цінностям. Бодай невигадливих жартів вона не цурається. «Ґроссман однозначно є конячкою-переможцем», — відреагувала Реґев на відзнаку його книжки.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com