У наявному безладді найбільшими переможцями виявляться Іран та його шиїтські союзники. Зокрема, «Хезболла» вже перетворилася з потужного збройного недержавного ліванського угруповання на щось більш подібне до транснаціонального шиїтського іноземного легіону. Про це пише британський тижневик The Economist.
Так, загартовані війною бойовики «Хезболли» зазнали серйозних втрат, проте навчилися працювати у форматі батальйонів і бригад та здобувати чималу вигоду від співпраці з Росією.
«Це стривожило Ізраїль. Ця держава побоюється, що «Хезболла» може закріпитись у Сирії, що уможливить відкриття другого фронту проти неї. Обидві сторони неодноразово погрожували одна другій війною, причому значно більшою, аніж попередня, що зайшла в глухий кут 2006 року. Насправді ж й та, й друга воліли б уникнути бійки. Проте що більше в процесі політичного врегулювання враховуються інтереси «Хезболли» та Ірану, то сильнішим стає тиск на Ізраїль, який прагне скоротити чисельність «Хезболли», – йдеться в матеріалі.
Між тим, зазначає The Economist, інші недержавні збройні угруповання теж здатні підкинути дровець до регіонального вогнища. Зокрема, хусити, по суті шиїтські ополченці Ємену, які виступають проти коаліції на чолі із Саудівською Аравією; розпорошені фракції, що борються між собою в Лівії; серйозно ослаблені, проте все ще грізні залишки «Братів-мусульман» — політичного ісламістського руху, що його намагаються придушити Єгипет, ОАЕ та Саудівська Аравія.
Детальніше читайте в щорічному спецпроекті журналу The Economist та «Українського тижня» «Світ у 2018»