Здається, немає такого тижня, коли не повідомлялося б про свіжі санкції Заходу проти Росії. Один із найпопулярніших російських карикатуристів Сєрґєй Йолкін відобразив недавно цей настрій: спантеличений, нещасний Путін тримає біля вуха мобільний телефон. Підпис під малюнком: «Щоб прослухати більше інформації про нові санкції, натисніть «один».
Лише в серпні Америка наклала штрафні санкції на російські фірми-перевізники, звинувачені в постачанні нафти до Північної Кореї; запровадила обмеження на торгівлю зброєю у зв’язку з отруєнням колишнього російського шпигуна Сєрґєя Скріпаля в Солсбері; почала слухання в Конгресі двох нових законопроектів про покарання Росії за втручання у вибори. Через три місяці можливі нові санкції у зв’язку зі справою Скріпаля.
Читайте також: Die Welt: усі проти Трампа, Росія як молодший партнер Китаю
Ринки ледь встигають перетравити наслідки. Найбільшу загрозу для російської економіки становлять два запропоновані законопроекти: «Про захист виборів від загроз через встановлення обмежень» (DETER) і «Про захист безпеки США від агресії Кремля» (DASKA). Сенатор Ліндсі Ґреєм, один із шести співавторів DASKA з обох партій, назвав законопроект «законом про санкції з пекла». Коли деталі змісту документа потрапили до російської преси на початку серпня, рубль упав до найнижчої за два роки позначки (див. «Холодний вітер із Заходу»). Почали падати й ціни на акції російських державних банків.
Інвестори бачать кілька причин для тривоги. Головна з них — запропонована заборона на операції з новими російськими державними борговими зобов’язаннями та обмеження на операції державних банків. З огляду на те що державні кредитні установи становлять понад 60% банківського сектору, заборона на операції лише з кількома з них може спричинити примусову реструктуризацію фінансової системи, заявляє Наталья Орлова, головна економістка найбільшої приватної фінансової установи Росії, Альфа-Банку. Такі дії боляче вдарять по Росії, але залишать її на краю прірви: Америка не може запровадити санкції на кшталт іранських (наприклад, заборонити купувати російську нафту й газ), не зашкодивши світовій економіці.
Тим часом російська влада завбачливо готується. «Вони ізолювали країну ззовні та зсередини», — каже старший партнер консалтингової фірми Macro-Advisory Кріс Віфер. Після накладених у квітні санкцій Центральний банк Росії швиденько продав чотири п’ятих у своїй частці зовнішніх боргових зобов’язань США (або приховав інформацію про реальних власників). Уряд спрямовує додаткові прибутки від зростання цін на нафту на поповнення Фонду національного добробуту та на створення резервів. А слабший рубль, власне, допомагає експортерам, хоча й ціною вищої інфляції.
Проте жодні політичні кроки, за винятком виведення російських військ зі Сходу України, не можуть внести ясність у непевність, яку створили санкції та яка заважає інвестиціям і зриває планування бюджету. «Коли ризик — борг, то можна складати якісь сценарії, — каже Орлова. — Але коли ризик — санкції, тоді нічого не відомо». Багато хто прогнозує зростання небезпеки з наближенням проміжних виборів у США.
Читайте також: Die Welt: Кінець вірності Путіну
Іронія ситуації в тому, що загроза нових санкцій тепер виходить не лише від Путіна, а й від Трампа. Його запобігання перед Путіним на липневому саміті в Гельсінкі підштовхнули сенаторів написати законопроект DASKA, каже Ендрю Вейсс, віце-президент Фонду Карнеґі за міжнародний мир. «[Ці законопроекти] — результат глибокої недовіри до президента тоді, коли справа доходить до Росії», — погоджується помічник одного із сенаторів. Навіть якщо Росія цієї осені поводитиметься чемно, твіти Трампа цілком можуть пришвидшити ухвалення цих законів.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com