Відповідно до старого крилатого вислову, «ринками керує або жадібність, або страх». Жадібність колись правила криптовалютами. Ціна найвідомішої з них, біткоїна, зросла з близько $900 у грудні 2016-го до $19 тис. через рік. Останнім же часом жадібність замінює страх. Ціна біткоїна впала до позначки близько $7 тис., й інші криптовалюти, які пішли слідом за ним, також обвалилися. Ніхто не знає, куди рухатимуться ціни від цієї позиції. Прогнозувати нижню межу під час спекулятивної гарячки так само нерозумно, як і верхню. З криптовалютами в такому разі особливо важко, тому що, як підкреслив цього тижня наш технологічний щоквартальник Technology Quarterly, для них не існує жодного раціонального методу оцінки.
Але задум був не такий. Біткоїн — перша та все ще найпопулярніша криптовалюта — народився як техноанархічний проект зі створення онлайн-версії готівкових грошей, яка дала б змогу проводити транзакції без можливості втручання недоброзичливої держави або банків. Через десяток років він майже не використовується для того, для чого був створений. Користувачам доводиться мучитися зі складним програмним забезпеченням і відмовлятися від усякого звичного для них захисту споживача. Оплату в біткоїні приймає дуже мало продавців. Безпека на незадовільному рівні. Інші криптовалюти використовуються ще менше.
Читайте також: Епохальна забавка. Чи є майбутнє у криптовалют
Прив’язати вартість криптовалют до чогось важко через дуже незначне їх використання. Регулювання в цій сфері теж майже немає, але натомість криптовалюти потрапили у фокус уваги спекулянтів. Дехто нажив ціле багатство, коли ціни на неї підскочили до небес і впали. Чимало ранніх власників біткоїнів вигідно їх продали. Інші зазнали збитків. Навряд чи цей недавній цикл «підйом-падіння» буде останнім.
Економісти визначають валюту як те, що може одночасно бути засобом обміну, мірилом цінності та розрахунковою одиницею. Мала поширеність і висока волатильність свідчать про невідповідність криптовалют жодному з наведених критеріїв. Це не означає, що вони зникнуть (хоча пильна увага з боку регулювальників, стурбованих шахрайством і спритництвом, якого в цій сфері не бракує, може й зменшити ентузіазм у майбутньому). Але наразі мало підстав вважати, що криптовалюти стануть чимось більшим, ніж надміру ускладнене й ненадійне казино.
Чи буде успішнішим блокчейн — технологія, за якою працюють криптовалюти? Найкраще її пояснити як своєрідну базу даних, у якій зміни копіюються та поширюються серед усіх користувачів системи, а не збергіаються в якійсь центральній структурі, і записи після введення не можна змінювати. Прихильники такої технології вважають, що ці властивості допоможуть розв’язувати найрізноманітніші проблеми — від спрощення банківських платежів і гарантії походження медикаментів до захисту майнових прав і забезпечення біженців захищеними від підробки документами.
Нічого втрачати, крім своїх ланцюгів-блокчейнів
Це дуже амбітні заяви. Їх часто можна почути від криптовалютних спекулянтів, які сподіваються, що підігрівання цікавості до блокчейну нарощуватиме вартість їхніх криптовалютних запасів. Проте компанії, які користуються блокчейном, часто, зрештою, відмовляються від багатьох із тих властивостей, які роблять цю технологію особливою. А постійне перекидання даних між користувачами ще більше сповільнює функціонування блокчейну, на відміну від звичайних баз даних.
Читайте також: Нобелівський лауреат з економіки назвав біткоїн цікавим експериментом, але не майбутнім фінансової системи світу
Коли ці недоліки стають ширше відомими, ажіотаж починає спадати. Кілька організацій, як-от мережа банківських платежів SWIFT і компанія онлайн-платежів Stripe, відмовилися від своїх проектів із блокчейном. Вони дійшли висновку, що затрати переважають вигоди. Більшість інших проектів усе ще перебуває на експериментальній стадії, хоча це не заважає декому робити ексцентричні заяви. Наприклад, активно повідомлялося, що Сьєрра-Леоне провела цього року вибори із застосуванням технології блокчейн. Насправді такого не було.
Надмірний ажіотаж навколо блокчейнів не означає, що ця технологія нічого не варта. Їхня здатність об’єднувати користувачів і змушувати їх працювати узгоджено може виявитися корисною там, де немає центрального органу управління. Наприклад, у міжнародній торгівлі. Але вони не панацея від звичних небезпек великих технологічних проектів: затрат, складності та надмірних очікувань. Криптовалюти так і не наблизилися до своїх честолюбних цілей. Прихильники блокчейну ще муситимуть довести, що технологія в його основі здатна виправдати покладені на нього грандіозні сподівання.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com