Поняття безумовного базового доходу (ББД) — гарантованої готівкової виплати всім громадянам — останніми роками заполонило уяву цілого спектра людей — від лівих активістів до технарів-лібертаріанців із Кремнієвої долини. Прибічники бачать у ньому ефективне вирішення проблеми бідності та викликів, пов’язаних з автоматизацією виробництва; критики заявляють, що він позбавить людей стимулу до праці. У кількох країнах уже почали або ось-ось почнуть програми з випробування ББД. Більшість із них фінансується державою, хоч у Кремнієвій долині Y Combinator — програма розвитку стартапів — розпочинає експеримент у США, який фінансується приватно.
Фінляндія стала одним із першопрохідців. У січні 2017-го тут запустили випробувальну програму для 2 тис. осіб, кожна з яких отримувала €560 ($680) на місяць. Новина привабила натовп іноземних журналістів і знімальних груп. Проте нещодавно у фокус уваги міжнародних ЗМІ раптом потрапила інформація про завершення цього експерименту в грудні 2018 року. У заголовках припускалося, що його «припинили» або що він «провалився». Істина ж не настільки чорно-біла.
Випробувальна програма від початку планувалася лише на два роки, хоча Kela — національне управління соціального забезпечення Фінляндії, відповідальне за проведення експерименту — сподівалося розширити його (але в січні дістало відмову у фінансуванні). Задум також виявився не таким масштабним, як його роздмухали в ЗМІ; ця виплата не була справді універсальною, бо отримувачів добирали лише серед безробітних. І випробування закінчується не через невдачу. Насправді у Kela не хочуть оприлюднювати жодних даних до завершення програми з міркувань конфіденційності та задля виключення впливу на результати. В уряду просто інші пріоритети. Зокрема, він вирішив перейти на данську модель активної політики на ринку праці.
Читайте також: Якою буде соціальна політика майбутнього
Навіть більше: під час випробування програм ББД ішлося завжди не тільки про результат, а й про засади таких експериментів. Як вказує професор Гельсінського університету Гейккі Гійламо, Фінляндія проводила експерименти в соціальній політиці й раніше, наприклад випробувала програму «повної зайнятості», яка мала на меті забезпечити оплачувану роботу кожному безробітному в містечку Палтамо. І ця країна не припиняє цікавитися новими методиками. Після експериментальної програми ББД уряд планує спробувати систему соціальних виплат «універсальний кредит».
У своєму бажанні випробовувати нову політику в обмеженому масштабі Фінляндія не відрізняється від багатьох інших країн. Дослідження у п’ятьох нідерландських муніципалітетах, яке дехто назвав випробуванням програми базового доходу, фактично мало на меті головним чином перевірити різні варіанти виплат для безробітних. При цьому учасників поділили на три групи. (Заради справедливості слід зазначити, що одна з них повинна була отримувати виплати, які більше скидалися на універсальний базовий дохід, ще до запровадження змін національним урядом).
Читайте також: Соціальна шизофренія
Незважаючи на всю увагу ЗМІ до ББД, мало хто застосовує найсуворіший метод дослідження — вибіркове контрольоване випробування. План Y Combinator у США, як і експеримент у Кенії, який проводить неприбуткова організація GiveDirectly, — винятки. У кенійському проекті 300 сіл було поділено на чотири групи. В одній мешканці отримують універсальний базовий дохід протягом 12 років; у другій — протягом двох; у третій отримують одноразову виплату; четверта група контрольна. Але вся ця робота лише починається, і щодо жодної з них опублікованих результатів ще немає.
Тим часом попереду інші випробування програм базового доходу. 24 квітня уряд провінції Онтаріо заявив про успішне завершення запису на дослідження програми ББД, яке охоплюватиме понад 4 тис. учасників із чотирьох міст. А в Шотландії чотири місцеві адміністрації, зокрема Глазго та Единбург, активно обговорюють пілотні проекти із запровадження базового доходу. Тож хоч би якими виявилися результати експерименту у Фінляндії, остаточної відповіді на те, як конкретно ББД впливає на поведінку громадян у віддаленій перспективі, потрібно чекати ще не один рік.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com