Президент США Дональд Трамп запускає по Сирії ракети й погрожує Ірану, але коли він обиратиме між погрозами знищити ворогів і повним виходом із регіону, гору візьме інстинктивне бажання зробити останнє. Це в результаті спричинить непередбачуваність, неефективність і затяжний хаос. Про це пише The Economist у спільному з "Українським тижнем" проекті "Світ у 2019".
«2013-го президент Барак Обама поступився американською гегемонією, відмовившись від воєнних дій проти застосування режимом Асада отруйного газу, а згодом досяг домовленостей з Іраном щодо його ядерної програми. Дональд Трамп, навпаки, запускає по Сирії ракети й погрожує Ірану. Але коли він обиратиме між погрозами знищити ворогів і повним виходом із регіону, гору візьме інстинктивне бажання зробити останнє. Інколи якісь події, президентські радники чи внутрішня політика можуть змусити його вдатися до дій. Але переважно Трамп діятиме ще стриманіше, ніж Обама», – йдеться в матеріалі.
Видання прогнозує, що це в результаті спричинить непередбачуваність, неефективність і затяжний хаос. Часткові домовленості, можливо, обговорюватимуться на перемовинах у Ємені, Сирії та Лівії, але без досягнення довготривалих угод для закінчення воєн. Трампова «остаточна» мирна угода між Ізраїлем і палестинцями виявиться мертвонародженою, якщо цей план узагалі з’явиться. Санкції США проти Ірану не усунуть релігійний режим і тільки посилять консерваторів в Ірані. Джихадисти використовуватимуть кожен клаптик землі, щоб перегрупуватися.
- Журнал «Український тиждень» дев'ятий рік поспіль разом із британським The Economist видає українською мовою спецпроект «Світ у…», який пропонує аналітику та прогнози на наступний рік у геополітиці, економіці, фінансах, бізнесі, науці та культурі.