Якщо судити з газетних заголовків, на заході Балкан назріває досить загрозлива ситуація. Там виходять статті із закликами до переділу кордонів. Міністерство закордонних справ РФ звинуватило західних політиків у «просуванні» Великої Албанії. Чорногорія заявила, що Росія стоїть за спробою державного перевороту, що стався в листопаді минулого року й мав би перешкодити вступу цієї країни до НАТО. Сербія жорстко розкритикувала президента Косова за припущення, що його демілітаризована країна може створити армію. А Македонія накинулася на Косово й Албанію за те, що вони нібито втручаються в її внутрішні справи.
Більшість із цих сутичок — пустопорожнє позерство лідерів, у яких на порядку денному вибори або якісь інші внутрішні проблеми. Один реальний наслідок усього цього — західні держави так стривожилися, що знову звернули увагу на Балкани. За словами комісара Європейського Союзу з питань розширення Йоганнеса Гана, держави ЄС вимагають від нього ідей щодо того, як зберегти стабільність у регіоні. У результаті з’явився план західнобалканського спільного ринку, який підтримують і місцеві лідери, і сам Євросоюз.
16 березня в Сараєві на саміті прем’єр-міністрів шести балканських країн, що хочуть вступити до ЄС, Ган запропонував їм скористатися нагодою. Він закликає, щоб на наступній зустрічі 12 липня в Трієсті вони обговорили план регіонального спільного ринку із зоною вільної торгівлі, вільним 
переміщенням робочої сили і капіталу та стандартизацією регулятивної діяльності.
Сербія та Албанія цілком підтримують цей план. Лідери згаданих країн навіть кажуть, що то була їхня ідея. За словами одного дипломата, «Сербія хотіла б відігравати в цій групі таку саму роль, яку Німеччина відіграє в ЄС». Проте Косово і Чорногорія занепокоєні. Остання вже пройшла значну частину шляху до вступу до ЄС і боїться, що новий план її лише затримає.
Читайте також: Прем'єр Британії закликала ЄС боротися з російським впливом на Балканах
Ган вважає, що такий план може створити до 80 тис. робочих місць. Іноземні інвестори швидше помітять ринок із 20-мільйонним населенням, аніж шість маленьких країн. Фактично багато із задуманого Ганом уже робиться. Неповна зона вільної торгівлі існує, хоча торгівля між балканськими країнами лишається кволою. Є ще й західнобалканська енергетична спільнота, пов’язана з ЄС. До підписання готова угода з інтегрованої транспортної політики. Проведено роботу зі взаємного визнання професійної кваліфікації між усіма цими країнами. Планується зібрати ці ініціативи докупи й заповнити прогалини, що лишаються.
Держави ЄС зайняті дебатами про те, який вид союзу вони хочуть після Brexit. Ґоран Свіланович, голова Регіональної ради зі співпраці (Сараєво), до якої належать шість балканських країн — кандидатів на вступ до Євросоюзу, вважає, що їм теж потрібне планування. Члени ЄС 9 березня підтвердили, що очікують у майбутньому вступу балканських держав до ЄС, але, на думку Свілановича, він може відбутися на альтернативних умовах, коли новачки починатимуть лише з часткового членства й поступово набуватимуть повне.
Читайте також: Історія неповернення
Албанський прем’єр-міністр Еді Рама сказав, що хоче для своїх громадян можливості безперешкодно працювати в ЄС уже зараз, поки його уряд працюватиме над рештою критеріїв членства. У нинішньому політичному кліматі це нездійсненна мрія. Але Рама може мати рацію в тому, що західнобалканські країни потихеньку, поступово пробиратимуться до ЄС, щоб не спровокувати опору там. А тим часом власний спільний ринок може послужити втішним призом.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com