«Технологічним гігантам готують рахунок», — провіщав цього року один цілком типовий заголовок. «Є підстави закрити Amazon, Apple, Facebook і Google», — підтягував інший. Зважаючи лише на висвітлення в ЗМІ, можна було подумати, що в технологічних титанів неабиякі проблеми. Додайте до цього новину від 18 липня про рекордний штраф у €4,3 млрд для Google від Європейської комісії — і це враження тільки підсилиться. Але якщо ретельно проаналізувати, як саме відбувається процес регулювання, то удар по технологічних компаніях здається зовсім не таким жорстоким. Попри накладений штраф у понад $5 млрд, — найбільша на сьогодні антитрестова санкція, — інтернет-гігантів навіть і близько не вдалося взяти під контроль.
Звісно, настрої змінилися. У США проведене новинним веб-сайтом Axios опитування виявило, що з жовтня по березень рейтинги популярності Facebook, Amazon і Google впали відповідно на 28%, 13% і 12%. Республіканці, як-от сенатор Тед Круз, тепер застосовують антитрестову риторику. У червні Федеральна торгова комісія (ФТК) оголосила про намір почати у вересні слухання про «конкуренцію та захист споживача у XXI столітті».
Ця зміна в настроях почалася раніше та зайшла далі в Європі: і тому, що жодна з названих компаній не має тут своєї штаб-квартири, і через чутливість цього регіону до питань конфіденційності та захисту даних. Компанія Google вже воювала з Комісією (і програла) у «справі інтернет-магазинів», названій так тому, що вона стосувалася сайтів з опцією порівняння товарів. Фірму звинуватили в дискримінації конкурентів через заниження рейтингу їхніх пошукових результатів і виведення своїх у топ. Торік Комісія наклала €2,4 млрд штрафу й наказала Google однаково обходитися з усіма результатами порівняння товарів.
Читайте також: Google показав у таймлапсі, як кожна точка Землі змінилася за 32 роки
Справа, яка закінчилася штрафом цього разу, ще вагоміша почасти тому, що нагадує про іншу знамениту битву. Комісія твердить, що Google повторює дії Microsoft кінця 1990-х: об’єднання різних фрагментів програмного забезпечення, щоб зміцнити своє панування. У цій справі фігурують мобільна операційна система від Google — Android — і різне споріднене програмне забезпечення та послуги. Зокрема крамниця застосунків Google Play, інтернет-пошук і ціла низка інших прикладних програм.
По суті, Google дає виробникам смартфонів та операторам телекомунікаційних послуг вибір «усе або нічого»: якщо вони бажають установити якусь із цих програм на свої пристрої, їм потрібно інсталювати їх усі й показувати іконки на помітних місцях. Позаяк компаніям для підтримки комерційної спроможності продуктів потрібна принаймні крамниця застосунків, у них немає іншого вибору, окрім погодитися. Google не дозволяє їм і встановлювати конкурентні версії Android на жодну з їхніх моделей. Ці практики позбавляють «суперників можливості застосовувати інновації та змагатися, щоб переміг кращий», а споживачів — переваг ефективної конкуренції, заявила європейський комісар із питань конкуренції Марґрете Вестаґер.
Прикінцеве слово
Google має напоготові хитрі аргументи. У справі інтернет-магазинів компанія заявила, що хоче дати споживачам швидкий доступ до релевантної інформації, а не змушувати їх перемикатися на інший пошуковий сервіс. І справді, Комісію в цій справі зусібіч критикували за неспроможність довести, що внаслідок дій Google споживачів було позбавлено високоякісного сервісу.
У випадку з Android компанія стверджує, що обмеження потрібні, аби зробити платформи з відкритим вихідним кодом успішними. Потреби всіх, хто ними користується, — не лише споживачів, а й розробників, виробників пристроїв і самої компанії Google, — мають бути старанно зрівноважені. Так висловився генеральний директор Google Сундар Пічаї у своєму блозі, опублікованому після ухвалення рішення Комісією. Це рішення, гадає він, може зруйнувати здорову відкриту екосистему, якщо Android муситиме роздробитися на несумісні версії, а інвестиції в програмне забезпечення стануть для Google менш прибутковими.
Читайте також: Конгрес США запросив Facebook, Google і Twitter на слухання щодо втручання РФ у вибори
Але Комісія займає кращі позиції. У ролі провайдера як інтернет-пошуку, так і пов’язаних із цим послуг із значними ринковими частками в усіх сферах (див. «Комплексне обслуговування»), Google завжди матиме стимул для дискримінації конкурентних пропозицій, зауважує професор Тілбурзького університету Дамієн Ґерадін. І мало хто погодиться із засторогами Пічаї щодо роздроблення. Екосистемою на основі відкритих вихідних кодів важко управляти, але це не дає Google права перешкоджати альтернативним екосистемам. Правила, які визначають, де саме виробники пристроїв повинні розміщувати іконки застосунків, здаються драконівськими. Їхня мета — захистити пошуковий сервіс Google від конкуренції — здається чіткою. А їхні обмеження виявилися ефективними, наприклад, у випадку смартфонів Amazon Fire Phone: невдалий дебют цих гаджетів не обійшовся без участі Google.
Але вжиті Комісією заходи все ще неспроможні стримати Google. Вона хоче, щоб в обох справах — і з інтернет-продажами, і з Android — онлайн-гігант сам налив собі отрути. «У Google повинні самотужки покласти край порушенням», — сказала Вестаґер. У комісії вважають, що нові штрафи в разі невиконання вимог — до 5% середнього денного світового доходу Alphabet, материнської фірми Google, — змусять компанію діяти як належить. Але Google цілком може вирішити, що такі штрафи — прийнятна ціна за можливість робити бізнес.
Читайте також: На світанку е-комерції
Підхід Вестаґер точно не діє в «справі інтернет-магазинів». У вересні Google обрав варіант, із яким раніше не погодився її попередник Хоакін Альмунія: виставити на аукціон слоти для результатів порівняння товарів на своєму пошуковику. Поки що нова пропозиція привабила небагатьох аукціонерів. Найімовірніше тому, що їм не хочеться віддавати значну частину й без того вже мізерних прибутків. Наразі конкурентними пропозиціями заповнено лише близько 6% слотів.
Принаймні в справі Android вирішення проблеми здається простішим. Google не має вибору, окрім як скасувати неправомірні обмеження. Утім, з огляду на давно й надійно зайняті екосистемою Android і більшістю її додатків позиції, це навряд чи призведе до великих змін у мобільній індустрії. Для розширення конкуренції комісія мала б вимагати жорсткіших і конкретніших заходів. Наразі в Google є всі причини затягнути цикл недостатньо ефективних способів вирішити проблему, за якими потягнуться штрафи. А отже, на досягнення значного ефекту доведеться чекати роки.
Попри високі штрафи й театральну прес-конференцію щодо антитрестових заходів, комісія в підсумку може досягти не більше, ніж американські борці з монополіями. Там, незважаючи на всі балачки про контроль над техногігантами, політики й досі не наважуються зробити щось значне. Цій інертності міг посприяти той факт, що багато колишніх працівників Google обіймали посади в Адміністрації Барака Обами, але справжня причина — хитросплетіння американської юриспруденції, вважає Вільям Ковачік, професор Університету Джорджа Вашингтона й колишній голова ФТК. Майже неможливо протягнути хоч якісь відчутні санкції через суди, що підозріло ставляться до антитрестових заходів.
І перепони для дії ще й зростають. У червні Верховний суд підтримав політику емітента кредитних карток American Express: не давати компаніям роздрібної торгівлі спонукати покупців користуватися картками з нижчими тарифами на транзакції. На думку більшості членів суду, регуляторні органи повинні ширше дивитися на такі двосторонні бізнес-моделі: навіть якщо фірма бере з роздрібної торгівлі вищу плату, вона ж дає тримачам карток багато переваг. Іншими словами, антиконкурентна діяльність на одному ринку може вважатися прийнятною, якщо забезпечує переваги для споживача на іншому. Такий аргумент Google обов’язково використає у справі щодо Android, якщо вона колись таки дійде до американського суду.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com