Найбільше лихо чекає на англіканську церкву під слабким і номінальним проводом нового архієпископа Кентерберійського, якому нинішній очільник Ровен Вільямс залишить жахливу спадщину. Те, що поки утримує цей цікавий протестантсько-католицький гібрид укупі, стає дедалі слабшим.
Становище Папи Бенедикта і його кола в Римі бачиться не кращим. Чисельність священиків і парафіян неухильно зменшуватиметься повсюди в Європі та Північній Америці, (але не в Азії чи Африці). Варто чекати активніших закликів до гнучкості в дотриманні церковних канонів від найнижчих чинів католицького духівництва, яким зараз теж буває нелегко: питання про жінок-священиків уже неактуальне, але закликів до висвячення одружених чоловіків побільшає.
Однак найбільші проблеми християн зосереджуватимуться в місцях, описаних у Біблії: 2013-й стане одним із найскрутніших років у історії Христової віри на Близькому Сході. Масовий виїзд християн із Палестини та Іраку дещо сповільниться, але тільки за рахунок того, що дуже багато вже виїхало. Їхню кількість компенсують християни-втікачі із Сирії та Єгипту. Не варто сподіватися, що правителі Єгипту із «Братів-мусульман» за ними журитимуться. В ісламістській партії голосів на захист релігійної толерантності знайдеться небагато.
Детальніше читайте у статті «Християнство у глухому куті» у друкованому спецпроекті «Світ у 2013».