Видання зазначає, що у минулому глобальні перепади температури не ставили під загрозу існування тих чи інших видів живих істот: «Незважаючи ні на що, види адаптувалися, долаючи тисячі миль у пошуках середовища, в якому вони могли б вижити».
Тим не менше цього разу, за висновками дослідників, живі істоти не матимуть такого шансу: «Сучасні зміни клімату відбуваються темпами, “на порядок вищими”, ніж будь-коли протягом останніх 65 млн років. Запаморочлива швидкість означає вимирання тих видів, що не встигають адаптуватися з такими високими темпами».
«Ной Діффенбау та Крістофер Філд зі Стенфорду розглядають глобальне похолодання, що відбулося близько 52 млн років тому. Розмах цієї зміни клімату був суттєвішим, аніж найгірші прогнози глобального потепління у 21 столітті. Але перехід між температурними режимами тривав не кілька десятиліть, а 18 млн років. Подібним чином, зміна клімату в епоху Палеоцену та Еоцену (прибл. 66,0–33,9 млн років тому), хоча й була найбільш різким перепадом температур, відбувалася в 100 разів повільніше, аніж зміни, передбачені найдраматичнішими сценаріями 21 століття, і в 10 разів повільніше, аніж події, передбачені найоптимістичнішими прогнозами», – зазначає The Atlantic.
Специфіка впливу цього “безпрецедентного розмаху глобального потепління” на земні види живих істот остаточно нез’ясована, швидше за все, він різнитиметься від регіону до регіону, від осередку до осередку. Для деяких видів межі придатного середовища можуть зміститися лише на кілька кілометрів. Інші можуть лишитися без аналогів їх первинного осередку проживання.