Марія Старожицька кореспондент

Тести і протести

ut.net.ua
29 Лютого 2008, 00:00

 Якщо б соціологи щороку визначали, яка частина суспільства і коли саме є найвразливішою до будь-яких нововведень, такою, напевне, виявилися б випускники шкіл та їхні батьки. Тому цьогорічне введення незалежного зовнішнього тестування та скасування вступних іспитів до вищих навчальних закладів обурило батьків і дітей. Першу перемогу над державними постановами вже досягнуто – термін реєстрації охочих оцінити свої знання, тобто, тих, хто збирається надалі підвищувати свій середній рівень освіти до вищого, подовжено з 20 лютого до 1 березня. Втім, запізнилися зареєструватися не так вже й багато учнів: з 432 тис. випускників не подали заяви на тестування лише 30 тис. Хоча, згідно зі загальноукраїнською статистикою, минулого року школи випустили 448 тис. учнів, а студентами вишів різних ступенів акредитації стали рівно півмільйона громадян України. Кожен хоче мати диплом про вищу освіту, навіть той, хто не встиг раніше.

 
Перелякані батьки
Кількість вищих навчальних закладів, у які можна подавати сертифікати НЗТ, не обмежується. Частково знято напруження щодо мови тестування: і цього, і наступного року бажаючі його ще зможуть проходити не тільки українською, але й російською, угорською, кримськотатарською та польською мовами. Але вибір іншої мови відповідей не відміняє обов’язковість тестування з української.
 
Вже можна заздалегідь перевірити себе у пробному тестуванні: це коштує від 17 до 50 грн. Головна мета нововведення – водночас позбутися корупції у середніх та вищих навчальних закладах, тож нехай освітяни хоч трохи підзароблять на тренуваннях абітурієнтів.
 
Батьки вже бомбардують Міносвіти листами, в яких пояснюють, що діти різні – одним легше відповісти письмово на тестові запитання, а от їхні – набагато краще відповідають усно біля дошки, як звикли за роки навчання. Фахівці-математики та фізики, у яких діти-випускники, вже проаналізували минулорічні тести, які були експериментальними, і знайшли у відповідях помилки. Тепер вони хвилюються, бо тести перевірятиме комп’ютер, і вже збираються оскаржувати результати тестування в суді. Там, де не буде комп’ютера, також немає впевненості в об’єктивності викладача. «Ось, дивіться, питання «Особливості брєжнєвської епохи, – гарячкує в розмові зі мною мати випускника. – Там навіть у двох різних підручниках різне ставлення, а це ж найзрозуміліший час нашої історії!» Вже прогнозується літній параліч Міносвіти внаслідок тисячі судових позовів.[135]
 
Випускники «за»
Але випускники здебільшого спокійно сприймають перспективу тестування.
 
«Я в цілому добре ставлюся до цього нововведення, – каже Олег Герасименко, учень 11-го класу. – Лякає тільки те, що нам доведеться бути «першопрохідцями», оскільки на всеукраїнському рівні зовнішнє тестування проводитиметься вперше. Вчителі нас зараз залякують складними завданнями, але, сподіваюся, що це лише один із методів підготовки».
 
«Ось ще яка проблема, – підхоплює його однокласниця Ярослава Куцай. – Ми вже кілька місяців підганяємо те, що знаємо, до зразків відповідей на тестові питання. Більше того – кожен зосередився лише на обраних предметах. Виходить, ніби ми вчимося не для того, щоб перевірити наші знання, а регулярно перевіряємо наші знання замість того, щоб їх поповнювати. Якось це неправильно виходить!»
 
Втім, шкільні вчителі, хоч і без особливого піднесення, також вітають нововведення.
 
«Я вважаю, що впровадження незалежного зовнішнього оцінювання дійсно забезпечує реалізацію конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, – розповідає Микола Костюк, вчитель правознавства та історії Економіко-правовового ліцею Деснянського району Києва. – Це світова практика, яка у багатьох високорозвинених державах дала позитивні результати, тому потрібно переймати цей досвід. Але ж існує низка недоліків, які варто враховувати: наприклад, наявність суб’єктивного елемента оцінювання. Якщо тести перевіряє комп’ютер, то завдання з відкритими відповідями оцінюють екзаменатори. Ось вам і особистісний чинник».
 
У викладачів вищих навчальних закладів – інші проблеми. Відпустки, звісно, подовжаться – ніяких іспитів. Але проблем не меншає. Зарахування на денну форму навчання вперше відбуватиметься виключно за результатами незалежного тестування. Винятком стануть лише творчі спеціальності, для вступу на які потрібно, крім тестування, пройти ще й творчий конкурс. Цілком можна припустити, що у зв’язку з цим виключення і використовуватимуть аби проштовхнути чадо у виш по блату.
 
Година «Х»
У потрібний день та час, цієї весни, вчителі поведуть своїх одинадцятикласників в одну зі шкіл, зазначених лише напередодні тестування, де їх за списками і за обов’язкового пред’явлення паспорта приймуть чужі викладачі. Із собою в клас дозволено брати тільки паспорт і ручку. Потім під охороною туди привезуть самі тести. Діти отримають два зошити – завдання й чернетку зі спеціальними штрих-кодами, якими одразу шифруються їхні імена й прізвища. Ключі до шифру – у спеціальний конверт. Після того, як тест написано, роботи упаковують у спеціальні пластикові пакети, які заклеюються в присутності дітей і сторонніх спостерігачів – батьків випускників наступного року. Потім, знову ж під охороною, роботи буде відвезено на перевірку в центри незалежного тестування. І – все. Ніякої творчості.
 
ДОВІДКА

Принцип тестування
Для всіх, хто зареєструвався, НЗТ проведуть у квітні-травні з 11-ти предметів: української мови й літератури, зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії, математики, біології, фізики, хімії, географії, основ економіки та основ правознавства.
Кожен учасник може пройти тестування й одержати сертифікат з результатами по трьох предметах: українській мові та літературі (обов’язково) і одному або двом предметам (на вибір) – тим, які є профільними в обраному виші. Важлива деталь: обирати пріоритети доведеться один раз – тому що потім, якщо захочеться вступати до закладу з іншими профільними предметами, це не вдасться. Зміст всіх тестів, які розробляються в Українському центрі оцінювання якості освіти, не виходить за межі програм для загальноосвітніх навчальних закладів. Робочі групи фахівців підготували чимало тестів, але остаточних варіантів, які будуть безпосередньо на тестуванні, вони не знають.