Минулої середи учасники зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) – склали перший тест з історії України. Країна переживає другу всеохоплюючу кампанію зовнішнього тестування, але остаточні підсумки попередньої ще не підбито. Поки що немає офіційної відповіді функціонерів від освіти на найцікавіше запитання: чи допомогло нововведення подолати корупцію у ВНЗ. Але соціологи вже винесли свій вердикт: тестування таки поліпшило ситуацію з хабарництвом під час вступу до вишів.
Майже перемога
Результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології та компанією «Менеджмент Сістемс Інтернешнл», засвідчили, що громадськість вважає тестування вдалим антикорупційним заходом. На 15% більше студентів, на 18% більше випускників, на 24% більше батьків і на 39% більше викладачів та представників шкільних адміністрацій заявили, що рівень корупції під час вступу до вишів порівняно з 2007 роком знизився. Власний досвід участі в корупційних діях поміж випускників зменшився з 13% до 5%, поміж студентів – з 19% до 5%. Лише 1% випускників, 3% батьків і 3% студентів визнають свою причетність до корупційних дій саме під час ЗНО.
Торік абітурієнти і батьки були налаштовані до зовнішнього тестування вкрай вороже. «Чимало людей просили мене допомогти їхнім дітям зі вступом, – розповідає екс-міністр освіти, голова Громадської ради освітян (ГРОНО) Станіслав Ніколаєнко. – Кум на мене навіть образився, що я не хочу допомогти. А як я допоможу? Я сказав, щоб дитина вчилася. І дитина вступила до трьох університетів».
У розмові з Тижнем першокурсники Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» зізналися, що взагалі не сподівалися стати студентами. «Казали, що результати тестів мають тільки «свої», хто заплатив за них гроші, – ділиться Сашко. – А виявилося, все не так складно». Він має чи не найвищий бал із математики. Багато педагогів, які викладають на так званих престижних факультетах, зауважують, що нинішній перший курс вигідно відрізняється від попередніх наборів, коли в аудиторії не завжди можна було знайти студента з розумними очима.
Тож загальна картина досить позитивна. Проте 5% студентів, які визнали свою участь у корупційних діях під час вступу, – це теж чимало для нібито ідеальної системи, що не дає корупції жодного шансу.
Таємниці списків
Сама система зовнішнього оцінювання знань справді серйозно захищена від корупції. «Ми допускаємо, що хтось з інструкторів під час тестування підказував, допомагав учасникам, комусь із дітей вдалося скористатися мобільним телефоном, – каже Ніколаєнко. – Але ці явища не мали масового характеру, і можна говорити про те, що проблема корупції вже не така гостра, як у попередні роки». Детальніше про все це – у схемі тут.
Найслабша ланка в антикорупційній системі нововведення – власне етап зарахування до ВНЗ. Тільки приймальним комісіям відомо, які сертифікати вони розглядали і чи не підвищили деяким студентам кількість балів у списках зарахованих. Перевіряти, чи за правилами виші зараховували торік студентів, взялося Міністерство освіти і науки. «Звіту досі немає, – розповідає Ольга Айвазовська, представник мережі ОПОРА (об’єднання активістів та організацій, що займається, зокрема, громадським контролем оцінювання). – Але відомо, що в наказах про зарахування фігурують особи, які не набрали 124 балів (необхідний для отримання права на вступ мінімум балів у сертифікаті ЗНО. – Прим. ред.) або які взагалі не брали участі в тестуванні».
До ОПОРИ також надходили скарги від абітурієнтів, які вступали на творчі спеціальності. Наприклад, в одній із них йшлося про те, що у Львівській національній академії мистецтв вступникові занизили бал на творчому конкурсі й вимагали хабар. Батьки абітурієнта були готові зробити публічну заяву і звернутися до правоохоронних органів. Але потім злякалися, що це завадить дитині вступити до того самого вишу наступного року.
Цього року у ВНЗ впроваджується система «Конкурс»: вони мають щодня подавати інформацію про всіх абітурієнтів до Міносвіти, на сайті якого можна буде будь-якої миті побачити поточну ситуацію щодо конкурсу на ту чи іншу спеціальність. «Але все залежить від того, наскільки оперативно виші опрацьовуватимуть і подаватимуть дані на сайт, – каже Айвазовська. – Рівень інформаційної спроможності наших університетів дуже низький».
Місця лише для пільговиків
Більше 6,5 тис. студентів торік було зараховано на пільгових умовах, поза конкурсом. Це інваліди, сироти, чорнобильці. Також поза конкурсом студентські квитки отримали ті, хто вступав «за особливими правилами», наприклад, після підготовчих курсів при університеті. Утім пункт про «особливі правила» для вступної кампанії цього року Міністерство освіти скасувало. А ось пільги досі важать більше, ніж найвищий бал у сертифікаті ЗНО.
Доходить до курйозів. У Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вступав абітурієнт із максимумом балів одразу з трьох предметів. У списку рекомендованих до зарахування він був… 58-м. Попередні 57 місць були зайняті пільговиками. Така сама ситуація склалася і на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Абсолютно всі бюджетні місця на спеціальності «Туризм» посіли пільговики.
Міністерство охорони здоров’я почало перевіряти довідки абітурієнтів медичних вишів, і вже після зарахування виявилося, що деякі пільговики насправді не мали інвалідності. Справи подали до прокуратури, незаконно зарахованих студентів виключають з вишів. Скільки липових довідок було подано до інших, немедичних вищих навчальних закладів, не знає ніхто.
Щодо сиріт, то досі є різниця у правах на освіту дітей загиблих шахтарів і дітей шахтарів, які загинули на шахті ім. Засядька. Перші мають право вступати поза конкурсом лише на гірничі спеціальності, другі не обмежені у виборі фаху.
Для вирішення цих проблем потрібна політична воля: скасування пільг для інвалідів та сиріт – захід хоч і непопулярний, проте логічний у випадку з позаконкурсним вступом до вишу. До речі, підготовка одного бакалавра коштує державі 110 тис. грн.
Хворіти заборонено
Натомість Міністерство освіти поки що вирішує свої фінансові проблеми іншим чином – економією на додатковій сесії ЗНО. Торік усі абітурієнти, які хворіли в день іспиту, мали можливість скласти його пізніше, на додатковій сесії. Цього року такої можливості вони не матимуть. Як пояснив міністр освіти Іван Вакарчук, це економічно невиправдано – коштує додаткова сесія так само, як основна, а людей на неї приходить мало. Тож для тих, хто зламав руку чи захворів на грип під час основної і єдиної сесії ЗНО, вступ відкладається на рік.
Випускників 11-х класів також позбавили частини шкільної програми. У зв’язку з тим, що весь травень і початок червня триватиме тестування, Міністерство освіти вирішило ущільнити шкільний матеріал. Наприклад, ущільнення курсу української літератури відбулося за рахунок творчості Бориса Олійника та Олеся Гончара, які тепер вивчатимуться оглядово.
[1309]
Ніяких вступних іспитів
Цього року вступники мають можливість взяти участь у тестуванні з восьми предметів: української мови та літератури, історії України, математики, біології, фізики, хімії, географії та вперше – з іноземних мов (англійської, німецької, французької або іспанської на вибір). Кожен учасник ЗНО має право складати від двох до п’яти навчальних предметів. ВНЗ не мають права проводити додаткові вступні іспити, за винятком творчих конкурсів за відповідними спеціальностями. 15 квітня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти», яким закріплюються правомірність ЗНО і встановлення відповідальності за порушення порядку його проведення. Перша спроба провести через парламент цей законопроект у березні була невдалою.